Розвиваємо місто

УКРАЇНА – ВІДХОДИ!

Досить демонструвати свою необізнаність щодо відходів –
 Є проблема, беремо її і вирішуємо! 

 

Жити без звалищ відходів, з якісною питною водою та і з іншими корисними надбаннями реально вже сьогодні, якщо системно впроваджувати те, що передбачив Президент України в його Європейській Стратегії – «Україна 2020».

Я, міський голова Южноукраїнська, пропоную відвідати наше місто і побачити, як проблеми людей вирішується результативно і без великих витрат. Дивимось приклад з відходами. За поміркований тариф, ефективно досягається результат для довкілля і людини.

В. Пароконний

 

Це неподобство засноване АЕС поряд з її об’єктами. З 2012 року воно належить місту. Перші кроки до ліквідації загрози звалища розпочаті.

Южноукраїнськ володіє новітньою технологією роздільного збирання відходів, що є основою для роботи з ними без традиційно загрозливих звалищ.

Модулі відходів, це естетичні і дружелюбні до їх оточення споруди, які разом з іншими інноваційними рішеннями і дають такий бажаний результат. Ця технологія полюбляється і дітьми і дорослими, її засоби зручні і безпечні, вона має перспективу нарощування корисних послуг, як в побуті так і в інших місцях її застосування.

Нові засоби вже діють біля будинків і в шкільних приміщеннях та на пришкільних  майданчиках Южноукраїнської гімназії і шкілах міста. Впровадження продовжується.

КОРИСНО ЗНАТИ

Всі матеріальні предмети (продукти), які виробляються для потреб людства, особливо ті, які є в нашому побуті завжди мають свого господаря, мають засоби їх береження і вони не явсяють безпеки для їх оточення. Вони лежать на складі, є в магазині, потім вони потрапляють в офіс, в нашу оселю, в школу, в лікарню тощо.

Але рано чи пізно настає час і власники вказаних продуктів втрачають потребу до цих продуктів. Ці предмети (продукти) втрачають господаря, засобих їх догляду та збереження і на подальшому їх шляху, переважно до звалища багаторазове змішуються з безліччю інших і дуже різних продуктів.

В кінцевому результаті, їх друге життя без господаря, без засобів їх зворотнього збереження на шляху до утилізації, захоронення чи іншого вторинного використання утворює їх суміш, яка стає небезпечною для довкілля, для зоров’я і навіть життя людини. 

Зробимо висновок. Якщо ми, люди, не знайдемо і не забезпечимо надійний і безпечний шлях для другого життя наших продуктів, ми будемо тонути в смітті, постійно перебувати з  його над шкідливим впливом на наше життя. 

Сімейство рішень за Програмою «Зелена карта відходів», як приклад за Проектом «GRIN MAP» вирішує це не просте завдання досить ефективно – за помірковані кошти, які окупляться в межах одного року і які надалі будуть плідно працювати на благо людини, довкілля та економіку долученого власника цих технологій.

 

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ПОДІЛ ВІДХОДІВ

СХЕМА
організації та руху розділених відходів в системі нових рішень
по програмі «Зелена карта відходів» з проекту «ГРІН Мап»

 

Ми пропонуємо ліквідовувати
загрозливі звалища відходів потрібною якістю нових рішень 

В Южноукраїнську вирішують проблему відходів і за допомогою нових технологій отримують перспективу, яка схвалена громадою міста. Нові рішення, це життя без зростання тарифу, без брудного довкілля. Мешканці підтримують, влада сприяє соціальному рішенню небезпечної проблеми, бізнес охоче береться за нову справу.  

 

ПОБУТОВІ ВІДХОДИ, ДОСВІД ПОЛЬЩІ

Важливим етапом у вирішенні проблеми твердих побутових відходів у Польщі стала «сміттєва революція». У 2013 році держава передала усі питання, пов’язані з відходами, органам місцевого самоврядування. Відтоді місцева влада самостійно встановлює ціни та відповідає за вивіз, сортування та переробку сміття.

Досвідом ділились: Йоланта Кшивєц, директорка відділу поводження з побутовими відходами Варшави, Марта Смал-Чудік, директорка департаменту охорони довкілля у Любліні, Марек Кабацінські, заступник директора комунального підприємства управління відходами Кракова. ZAXID.NET записав найцікавіші тези спікерів.

 

Як збирають сміття? У сфері поводження з ТПВ у Польщі останнім часом відбувається дуже багато змін, пов’язаних з новими директивами, прийнятими ЄС. За словами Марти Смал-Чудік, після «сміттєвої революції» 2013 року у Любліні лише почали звикати до сортування сміття на дві фракції: мокру (змішані відходи) та суху (вторинна сировина: папір, пластик, скло і тд.). Однак знову потрібно запроваджувати зміни.

Наприкінці 2016 року ЄС прийняв рішення, що до 2020 року у Європейському союзі перероблятимуть 50% усіх відходів, а сміття сортуватимуть на чотири обов’язкові фракції: скло, папір, метал та пластик, а також рештки продуктів. Кожна фракція матиме свій колір. До прикладу пластик складатимуть до жовтого контейнера на території не лише усієї Польщі, а й Європи.

Відтак протягом 2017 році у кожному місті ЄС мають встановити нові контейнери, а також провести інформаційну кампанію, що сприятиме покращенню сортування відходів, а також його переробці.

Оскільки раніше ЄС не регламентував на скільки фракцій потрібно сортувати сміття, то місцеві громади вирішували це питання на свій розсуд. Якщо у Любліні відходи сортують на дві фракції, то у Варшаві уже на три. Тут також є мокра та суха фракції, однак поруч із цими контейнерами стоїть спеціальний резервуар для скла. За словами Йоланти Кшивєц, директорки відділу поводження з ТПВ Варшави, скло вирішили виокремити тому, що воно б’ється і через це відсортовувати його на спеціальних лініях доволі складно. Поруч з контейнерами для змішаних відходів у Кракові є ще чотири резервуари: для паперу, пластику, кольорового та безбарвного скла.

Якщо в Польщі застосовують дорогі контейнери та не зручні майданчики під відкритим небом, то в Южноукраїнську це роблять принципове по іншому.

Новітня технологія за програмою «Зелена карта відходів», проект «GRIN MAP» в Южноукраїнську це робить в рази дешевше і що теж принципове,  ефективніше поділ є похідним, принаймні від логістики продаж, це 10 – 20 і більше видів якісно розділених відходів, як вже готової сировини. І не менш головне – полігон відходів майже не потрібен, як і спалювання, яке є виключення для окремих випадків, бо сортується понад 95 – 99 % відходів.

Типові контейнери для сортування відходів Краків і Варшава також мають підписані договори з аптеками, куди люди можуть принести ліки, термін дії яких закінчився. Зібрали, а куди далі?

Із сміттєвих контейнерів відходи вивозять на спеціальні лінії. Кількість перевізників, які вивозитимуть сміття, також визначають на місцевому рівні. У Кракові цим займається одне комунальне підприємство, у той час як у Любліні та Варшаві по троє приватних перевізників.

Марек Кабацінські, заступник директора комунального підприємства управління відходами Кракова, зазначив, що у Кракові є дві окремі сортувальні лінії: для змішаного та відсортованого сміття. Згодом відходи, які не відсортовуються, потрапляють на сміттєспалювальний завод та полігон.

«У Любліні немає сміттєспалювального заводу, тому все сміття, яке виробляється у місті, потрапляє на підприємство, де здійснюється його механічно-біологічна переробка. Згодом певна сировина потрапляє на подальшу обробку, а альтернативне паливо RDF ми постачаємо на цементний завод. Частина сміття, яке не підлягає подальшій переробці, захоронюється на полігоні», - каже директорка департаменту охорони довкілля у Любліні. Механічна обробка полягає у відділенні (папір, скло, пластик, текстиль) сміття, яке згодом продають.

Біологічна обробка - виділення компосту - органічного добрива (до прикладу, решти їжі чи продукти рослинництва), який також можна реалізовувати на ринку.

У Любліні, як і у більшості польських міст, тарифи на вивіз сміття прив’язують до кількості людей, які проживають у помешканні. До прикладу, за одну людину треба заплатити 12 злотих на місяць (приблизно 80 грн), за двох людей – 25 злотих (166 грн), від трьох осіб і більше – 39 злотих (260 грн). Це стосується багатоповерхівок.

У приватних будинках ціна становить відповідно 30 злотих (200 грн), 39 злотих (260 грн) і 50 злотих (333 грн). У Варшаві тариф за вивіз сміття для однієї людини, яка сортує сміття, становить приблизно 10 злотих (66 грн). Якщо люди не сортують сміття, то вартість зростає на 20%.

В Польщі запровадили дуже сувору систему контролю. Кожен сміттєвий бак обладнаний електронним чипом, а машини, які здійснюють забір сміття, мають ваги, тому коли сміття викидається з резервуару, воно обов’язково зважується.

Окрім цього, на машинах встановлені GPS-трекери, дані з яких потрапляють у відділ, який контролює поводження з ТПВ. Згодом дані, які подають у міськраду перевізники, звіряються з даними електронної системи. «Ми можемо контролювати чи це сміття було зібрано лише з території Варшави, а також, опираючись на дані електронної системи, можемо відповідати на звернення мешканців.

До прикладу, якщо людина звертається з претензією, що сміття не було вивезене, ми можемо перевірити о котрій годині останнього разу забирали сміття з конкретного резервуару», - додає Йоланта Кшивєц. Сміття не можна вивозити за межі району.

За словами Марти Смал-Чудік у Польщі діють суворі правила щодо переміщення сміття по території країни. Не можна вивозити сміття, наприклад, з одного району в інший. «Змішані відходи не можна вивозити у інші райони, не говорячи вже про сміття з інших країн.

Це залежить також від виду відходів, бо відсортоване сміття можна переміщати територією Польщі, наприклад пластик чи скло – це вже вторинна сировина, яку можна перевозити», - додає Марта Смал-Чудік.

Якщо малі містечка не мають ресурсів для облаштування спеціальних закладів поводження з ТПВ, то у рамках одного повіту вони можуть об’єднуватись, щоб залучати додаткові інвестиції. 50% сміття на переробку. «У Польщі на одного мешканця припадає приблизно 200 кг відходів, у більших містах, як у Кракові, ця кількість може сягати 400 кг. До 2020 року не лише Польща, а й інші країни ЄС повинні дійти до рівня, коли 50% відходів будуть перероблятись», - каже Марек Кабацінські.

За словами поляка, у Кракові уже діє закритий цикл переробки відходів. Тут є дві сортувальні лінії, сміттєспалювальний завод та полігон, тобто усе необхідне обладнання для поводження з відходами.

ЗРОБИМО ЩЕ ДЕЯКІ ПОРІВНЯННЯ

Увага. Не важко порівняти просту і ефективну систему за Програмою «Зелена карта відходів» проект «GRIN MAP», де діє пільговий тариф 3 гривні проти 80 грвні в Польщі на одну людину і це тільки вивезення відходів.  

А ще поділ відходів у них практично здійснюють на 4 види, а інноваційна технологія в Южноукраїнську, це 10 – 15 чи більше видів відходів в залежності від того, як буде сформована, принаймні логістика продаж відсортованих відходів, а фактично готової сировини для переробної галузі. 

Зверніть увагу не те, як переобтяжена їхня технологія сміттєвими баками з  електронними чипами, GPS-трекерами, ваговими додатками на машини, звітами водіїв-перевізників у міськраду тощо. І це при тому, що поділ відходів тільки на 50%. А ще у них є сортувальні лінії, сміттєспалювальний завод та полігон. І це суто тарифна технологія, де вони не показують тариф утилізації. 

З викладеного не важко переконатись, що вище наведений лист-рекомендація Асоціації міст України вірно вказує – технологічні рішення проекту «GRIN MAP», які покладено в основу Програми «Зелена карта відходів», це дійсно передове рішення в цій не простій і відповідальній сфері послуг.

Для порівняння ще приклад. Рівненщена – сміттєспалювальний завод не встиг почати працювати, як надовго зупинив свою роботу. Відкривали його помпезно, із символічною стрічкою, за участю міністра екології та природних ресурсів України та німецьких інвесторів.

Про розвиток подібних заводів можна говорити лише за умови справедливого тарифу на вивезення та переробку сміття – кажуть у Рівному. Нинішній у Рівному становить 6 гривень на місяць на кожного жителя!  За такі гроші про розвиток можна тільки мріяти. Міський голова вже тоді добре розумів усі «але», які можуть зробити роботу підприємства нерентабельною. Говорив про це вголос. Та, чи хотіли його чути?

Доречи, розробники «GRIN MAP» про таке нерозуміння в поводженні з відходами попереджали профільні Інституції країни і великі міста ще з 2009 року. Нажаль це ще не все з того, що потрібно знати в Україні аби розпочати вирішення цієї проблеми, придивіться до нових рішень, будете знати більше!

На жаль, це виключно-показовий результат поверхових знань Інституцій та їх чиновників в нашій Країні, принаймні про відходи. Навіть свідомий поділ відходів в різни, хоч і красиві та різно кольорові контейнери, це геть ще не технологія. Повинен бути, принаймні вивірений ланцюг її оптимальних операцій в заповітному способі їх з’єднання націлений на потрібний технічний результат, який тільки тоді можливо припустити, як рішення проблеми відходів. Та чи є таке рішення?

Світова проблема – відходи. Це декілька сучасних рішень жодне з яких по суті цю проблему не вирішує. І хто сказав, що ми маємо залучати чийсь досвід? Чи це не наші земляки – Вернадський, Патон, Сікорський, Корольов, Амосов, Богомолець, Глушков, як і тисячі інших Українців, що і сьогодні відомі на весь Світ. Україна має сказати своє слово,  проект «GRIN MAP», це перший крок на цьому щляху.   


ПРОДОВЖИМО ПОРІВНЮВАТИ

Програма «Зелена карта відходів» - інноваційний проект «GRIN MAP» з бездоганною практикою роботи в понад рік. Від її роботи в захваті всі – і діти, і дорослі!

 

Загально визнано, що роздільне поводження з ТПВ, це на багато краще для людей і довкілля ніж спалювання відходів. Японія (75%) спалює, бо у них брак території і вони для цього скуповують потрібні квоти.

Всі інші бажають більше уваги приділяти попередньому сортуванню. Результат переробляти та утилізувати, а вже вимушений мінімум спалювати і шукати, як і цього уникнути. Природа так створена, що завжди є вірне рішення, пам’ятати це і діяти. В Южноукраїнську таке рішення знайшли. Воно перед Вами.

Як бачимо з досвіду Європи у них щомісячний середнє зважений тариф вивезення попереднє частково розділених відходів на на одну родину (квартиру) складає – 260 грн., тариф утилізації – в межах 50 грн., а разом, це понад 300 гривні в місяць мінімальної плати замість 20 грн. існуючих в містах України.

Тому і не дивно, що зупинився сміттєспалювальний завод в Рівному. Як бачимо у них тариф вивезення – 6 грн. на одну людину або 18 грн. в місяць на середнє зважену родину. Коли буде у громадян  України  можливість сплачувати цей тариф в 20 разів більшім та інші суттєво зростаючі тарифи ЖКГ, питання відкрите і мабуть не скоро.   

Рішення проекту «GRIN MAP», як не дивно, це низькі тарифи вивезення та утилізації, це гармонічне включення нової технології в прибудинкові та інші території, це зразкова санітарія місць знаходження та руху розділених відходів, це активне завантаження галузі  вторинного використання відходів, це окупність проекту в межах року, це здорове довкілля і етапна ліквідація загрозливих звалищ відходів, це інші позитиви, що наведено вище. Продовження цієї технології мають рішення, які наразі відсутні в інших країнах.  

«GRIN MAP», це технологія, яка принципово відмінна від любих існуючих. При зовнішній схожісті, це інший принцип роботи з ТПВ. Узагальнене – це низько тарифне та високо рерультативне за поділом відходів техніко-технологічне та організаційно-технічне  рішення, яке дружелюбне до його оточення, рішення з високим рівнем гарантованого  доходу для любого інвестора, значної користі для переробної галузі, довкілля та людині.

Рішення технологій «GRIN MAP» можуть успішно працювати від села до столиці, на їх прибудинкових територіях, в індивідуальній забудові, в місцях загального користування та у суб’єктів виробничої чи підприємницької діяльності, скрізь, де утворюються побутові і до них дорівнені відходи. Наразі цю естафету від житлової забудови Южноукраїнська успішно підхопили школи міста.

Місто чи село в такий спосіб позбувається вкрай шкідливих, як довкіллю, так і людині звалищ відходів, мешканці отримують пільгові тарифи, бізнес потужну нішу його розвитку, як по технології, так і від суттєвих обсягів вторинної сировини, її нових можливостей.

З кожних 100 тисяч населення щорічний валовий збір чистої користі від 20 млн. грн. По Україні від 5 млрд. грн. в рік. І це тільки стартові можливості нових корисних послуг і це без врахування нових потужностей переробної галузі від суттєвого збільшення високо якісної вторинної сировини.

В травні 2017 року черговий термінал з модулем відходів в Южноукраїнську відкрив голова  Миколаївської ОДА  Савченко О.Ю.

Місто облаштувало складську логістику розділених відходів для бюджетної сфери та окремі бокси для небезпечних відходів під їх складування для накопичення перед відправкою на визначену утилізацію. Аналогічно налаштовані і інвестори по їх роботі в житловому фонді міста та в місцях загального користування.

Жити без загрозливих звалищ відходів, в причетності принципово нового ставлення до вічного атрибуту життя людини – відходів, а головне отримати  відчуття твоєї органічної участі в цій надважливій, новій і корисній справі може стати важливим надбанням кожного громадянина країни.

Естетичні, безпечні та дружелюбні для їх оточення місця збирання, тимчасового зберігання і переміщення розділених відходів та відповідні цьому місця їх підготовки для вторинного використання в нову користь людині і довкіллю мають Вас зацікавити за Програмою «Зелена карта відходів» і проектними рішеннями її забезпечення – від реальних інновацій «GRIN MAP».

Южноукраїнськ готовий поділитись новим надбанням.

        

   

 

 



 

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, це ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТІЇ
ЄВРОПЕЙСКІ  ПРАВИЛА на ЦЬОМУ ШЛЯХУ,  ЯКІ ВОНИ?

Демократичною державою прийнято називати політичний устрій, який заснований на волі народу, загальних правах і свободах громадянина і людини. Джерелом влади всіх рівнів в такому типі держави є народний суверенітет.

Як відомо, проголошення держави демократичним ще не означає, що йому будуть притаманні ознаки демократичної держави.

 

Сутність демократичної держави

 

Слід зазначити, що держава може відповідати критеріям демократичності тільки в умовах наявності сформованого громадянського суспільства. Демократична держава має виключити політику етатизму (втручання в сфери суспільного життя) і, навпаки, забезпечувати свободу розвитку культури, підприємництва і духовного життя.

Демократичне суспільство виконує функції забезпечення загальнонародних інтересів при безумовному дотриманні особистих інтересів кожного індивіда. Саме така держава є своєрідним антиподом авторитарної держави, вони практично виключають один одного.

 

Представницька демократія

Провідною у всіх сучасних країнах формою політичного устрою і участі громадян у політичному житті є представницька демократія.

Суть її досить проста - опосередкована участь народу в прийнятті політичних рішень. Громадяни тієї чи іншої країни вибирають в органи державної влади представників, які можуть характеризувати їх інтереси.

 

Місцеві влади в Європі вже давно сформували нову філософію управління на основі демократії участі та сталого розвитку громад. Європейське місцеве самоврядування швидко та якісно розвивається, відбувається пошук нових форм демократії участі.

 

 Європейська Хартія місцевого самоврядування

Муніципальне право Європи визнає правову основу місцевого самоврядування. В Україні, яка ратифікувала вказану Хартію ще в 1997 році щодо місцевого самоврядування визнають її вимоги та конституційні положення і норми законодавства. Члени Ради Європи, які підписали цю Хартію враховують, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин демократичного режиму, де право громадян на участь в управлінні особливо на місцевому рівні, це їх пряме право.

Як наш Южноукраїнськ відчуває рух до демократії? Стисло. Народний суверенітет ми відстоюємо разом. Етатизм – не втручання держави в сфери суспільного життя, цього ще дуже мало. Представницька демократія – ми тільки вчимось цій цивілізаційній нормі. Наприклад, виключно на народні слухання міська рада винесла основні місто утворюючі питання. Місто чітко орієнтоване на європейську концепцію – Стратегію сталого розвитку «Україна 2020» Президента України. Про неї вже говорилось і ще скажемо, а який він – сталий розвиток  очима Європи? Дивимось далі.

Концепция устойчивого развития

Она появилась в результате объединения трех основных точек зрения: экономической, социальной и экологической. (англ. sustainable development, надається в перекладі і скороченні)

Экономическая составляющая. Экономический подход к концепции устойчивости развития основан на теории максимального потока совокупного дохода. Эта концепция подразумевает оптимальное использование ограниченных ресурсов и использование экологичных — природо-, энерго-, и материало-сберегающих технологий, включая добычу и переработку сырья, создание экологически приемлемой продукции, минимизацию, переработку и уничтожение отходов.

Социальная составляющая. Социальная составляющая устойчивости развития ориентирована на человека и направлена на сохранение стабильности социальных и культурных систем, в том числе, на сокращение числа разрушительных конфликтов между людьми. Важным аспектом этого подхода является справедливое разделение благ.

Экологическая составляющая. С экологической точки зрения, устойчивое развитие должно обеспечивать целостность биологических и физических природных систем. Особое значение имеет жизнеспособность экосистем, от которых зависит глобальная стабильность всей биосферы.

Единство концепций. Согласование этих различных точек зрения и их перевод на язык конкретных мероприятий, являющихся средствами достижения устойчивого развития — задача огромной сложности, поскольку все три элемента устойчивого развития должны рассматриваться сбалансировано.

На все це вказує і Стратегія сталого розвитку

«Україна - 2020» Президента України

 

 

Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура – комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного індивіда.

У найзагальнішому вигляді соціальну інфраструктуру поділяють на соціально-побутову та соціально-культурну частини.

Соціально-побутова інфраструктура спрямована на створення умов для відтворення людини як біологічної істоти (через побутове середовище), задоволення її потреб у належних умовах життя. В її складі розрізняють такі компоненти: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля га громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок для обслуговування населення тощо.

Соціально-культурна інфраструктура сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних (через культурно-освітнє середовище) та значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що відповідає певним вимогам суспільства до якості робочої сили. Її склад охоплює охорону здоров'я, рекреаційне господарство, фізичну культуру та спорт, соціальне забезпечення, освіту, культуру та мистецтво, культові споруди тощо. Первинними елементами організації соціальної інфраструктури у складі окремих ланок є об'єкти.

До соціальної інфраструктури відносять сфери людської діяльності, що є передумовою розвитку господарства країни або регіону, тому інфраструктурні інвестиції повинні випереджати виробничі.

В Україні в 90-х XX ст. об'єкти соціальної інфраструктури перебували в критичному стані через успадковані від СРСР проблеми, з одного боку, та глибоку кризу економіки, нераціональну економічну політику – з іншого. (Економічна енциклопедія: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864)

 

Водопостачання

Южноукраїнськ споживає питну воду добуту з річки Південний Буг. Стосовно цього джерела зокрема відомо про такі проблеми.

Мікрофлора води річок залежить від ступеня їх біологічного забруднення та якості очистки стічних вод, які спускають у русла річок.

Ступінь обсіменіння води організмами прийнято виражати сапробністю, під якою розуміють сукупність живих істот, які живуть у водах з великим скупченням тварин або рослинних решток. Розрізняють чотири зони сапробності.

Полісапробна зона— дуже забруднена вода, бідна на кисень і багата на органічні сполуки. Кількість бактерій в 1 мл доі сягає 1 млн і більше, переважають Е. соїі та анаеробні бактерії, які спричинюють процеси гниття і бродіння.

У мезосапробній зоні (зона помірного забруднення) мінералізуються органічні речовини з інтенсивним окисленням і вираженою нітрифікацією. Кількість бактерій в 1 мл становить сотні тисяч.

Олігосапробна зона характерна для чистої води. Кількість бактерій у ній незначна, в 1 мл налічується кілька десятків або сотень:; Е. соlі у цій зоні немає.

Катаробна зона— зона дуже чистої води (особливо в осінньо-зимовий період), вона розташована вдалині від населених пунктів і берегів.

Мета проведення санітарно-мікробіологічного дослідження води може бути різною:

1. Вибір джерела водопостачання.

2. Контроль знезараження питної води центрального водопостачання.

3. Визначення придатності для вживання криничної й джерельної води.

4. Перевірка якості і ступеня очищення стічних вод.

5. Розслідування водних спалахів інфекційних хвороб.

6. Контроль знезараження води плавальних басейнів.

7. Спостереження за санітарно-епідеміологічним станом відкритих водоймищ.

Санітарно-мікробіологічне дослідження води, перш за все, повинно вирішувати питання про наявність або відсутність у ній патогенних бактерій, вірусів і грибів. Але їх безпосереднє виявлення має ряд методичних труднощів.

У зв’язку з цим широкого розповсюдження набули методи непрямої оцінки її епідеміологічного благополуччя шляхом виявлення так званих санітарно-показових мікроорганізмів і визначення загального мікробного числа (ЗМЧ).

Основним джерелом збудників заразних хвороб є люди й теплокровні тварини, які виділяють їх в оточуюче середовище фекальним або повітряно-краплинним шляхом разом з численними представниками нормальної мікрофлори кишечника й верхніх дихальних шляхів.

Тому санітарно-показові мікроорганізми для різних обєктів довкілля відібрані саме з представників автохтонної мікрофлори. Для води такими санітарно-показовими мікроорганізмами в усіх лабораторіях світу прийняті бактерії групи кишкової палички (БГКП)

При повноцінному санітарно-мікробіологічному дослідженні води визначають ЗМЧ, БГКП, E.coli, ентерококи, стафілококи, патогенні мікроорганізми (холерні вібріони, сальмонели, шигели, лептоспіри, ентеровіруси та ін.).

Санітарно-показові бактерії води: кишкова паличка, ентерокок, Clostridium perfringens – показники фекального забруднення.

Мікробіологічні показники безпеки питної води
(Наказ МОЗ України від 23.12.1996 р.)

Показники

Одиниці виміру

Нормативи

1.

Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ)

КУО/ см3

не більше 100

2.

Число бактерій групи кишкових паличок в 1 дм3 води (індекс БГКП)

КУО/ дм3

не більше 3

3.

Число патогенних бактерій в 1 дм3 води

КУО/ дм3

відсутність

4.

Число коліфагів в 1 дм3 води

БУО/ дм3

відсутність

 

В частині необхідного виконання вимог Закону України «Про питну воду і питне водопостачання», вимог відповідних програм різного рівня, Южноукраїнська міська рада своїм рішенням від 31 березня 2016 року затвердила низку нових рішень в складі Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста на 2016 – 2020 роки, де є і локальна програма доочищеня води. Дієвість засобів Програми, що вже впроваджені,   підтверджена відповідними дослідженнями місцевої державної лабораторії та аналогічної лабораторії з м.Вознесенська. Результати позитивні. Варто відмітити, що показник КУО в середньому від дії вказаних засобах будинкового доочищення води є в межах п’ятикратного покращення її якості.

На виконання Програми в житлових будинках міста розпочато встановлення бактерицидних ультра фіолетових фільтрів (УФ ламп спеціальної конструкції) для додаткового знезараження води питної, які суттєво, в понад 10 разів забезпечують покращення якості питної води по цьому важливому показнику.

Забруднення води в річці, а потім ще і в трубах водопроводу, це актуальна проблема міста і до відомо шкідливого хлору на ВОС АЕС ми маємо сприятливі засоби мінімізації негативного  впливу різного бруду з води на здоров’я наших мешканців.

 

Міській голова Первомайська Людмила Дромашко визнала, що міській водоканал масово зливає каналізаційні стоки в річку Південний Буг і що це може призвести до екологічної катастрофи.

Наше місто по воді спасає те, що біля 70% Первомайська, це малоповерхова забудова без каналізації і викиди є часткові, що є ВОС та наші дії знезараження води.

     

Місто своєчасно почало здійснювати впровадження вказаного вище обладнання. На нього є всі дозвільні сертифікати, а роботи виконуються проектне.

Ми почали  виконання цієї роботи за умов, що річка Південний Буг – для нас, це єдине джерело видобування води, а вище по течії від міста є різні забруднювачі води, є Первомайськ, який постійно і в різних обсягах здійснює викиди господарсько-побутових стоків.

Наскільки ми вірно вчинили далі дивимось висновки експертів.

В даний час склалася напружена ситуація із забезпеченням України доброякісною питною водою. Основним критерієм якості питної води є її вплив на здоров’я людини. Однією з причин незадовільної якості питної води є масове забруднення поверхневих водойм, у зв’язку зі скиданням до них у великих кількостях неочищених і недостатньо очищених промислових, господарсько-побутових і сільськогосподарських стічних вод.

З усіх існуючих методів дезінфекції води УФ випромінювання вважається одним з найбільш ефективних, економних, швидких і безпечних. Бактерицидна (УФ) лампа для знезараження води. Повітря теж убезпечують в цей спосіб. 

УФ - дезінфекція має переваги перед іншими технологіями: висока ефективність проти широкого спектру патогенних мікроорганізмів; відсутність необхідності в додаткових хімічних речовинах (безреагентний процес); мінімум утворення побічних продуктів; при обробці води та інших продуктів - відсутність впливу на їхній смак і запах; неможливість передозування і низькі витрати.

Бактерицидне знезараження води протікає в декілька разів швидше, чим хлору; після випромінювання воду відразу можна подавати споживачам.

Бактерицидні промені знищують не тільки вегетативні види бактерій, але і ті бактерії, що утворюють спори.

Семенов А.О., к.ф.м.н., доцент (ПУЕТ, Полтава)
Кожушко Г.М., д.т.н., професор  (ПУЕТ, Полтава)
Шурдук І.В., асистент (ПУЕТ, Полтава)

 

ЯКІСНА ВОДА - НАШЕ ЗДОРОВ’Я

ПІВДЕННИЙ БУГ – НАШ КРАСЕНЬ, ЩО З ТОБОЮ?
Громадську думку майже підготовили до чергового підвищення рівня 
Олександрівського водосховища, цього разу до позначки 20,7 м.
Так хто ж переможе – Творець, чи його нерозумні діти?
 
ЗЕЛЕНЫЙ ТАРИФ

О зеленом тарифе велся разговор в «Энергоатоме» в первых числах августа этого года в части Южноукраинского энергетического комплекса ГЕС-ГАЭС, а также о других вопросах атомной энергетики.
Мы приведем подтверждение того, что этот тариф действительно зеленый. По сути гидроэнергетики она как бы и должна быть зеленой, то есть, безопасной в экологическом плане ее использования. Вот только сочетание – атомная, вода и зеленая энергетика, приобретает какой то, необычный оттенок зеленого.
Давайте сравнивать. Это наш Южный Буг. Сегодня прозрачность его воды более полутора метров, и цветность воды нам привычная, и купаются в ней, и дети, и взрослые с удовольствием.

 

 

 



 

 

Южноукраїнськ - європейське місто

 

Євроінтеграція – цивілізований вибір України, одна з ключових вимог Революції гідності. У системі зовнішньо-політичних пріоритетів України вона посідає особливе місце. Для України європейська інтеграція – це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентної спроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки, насамперед на ринок ЄС. Як невід’ємна частина Європи Україна орієнтується на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку, гуманізації міського середовища, організацію культури, побуту, дозвілля та відпочинку.

Зробивши історичний екскурс, ми бачимо, що місто виникло як центр ремесел та торгівлі на відміну від села, мешканці якого займалися сільським господарством. Тому центр міста має особливу привабливість для жителів міста та його передмість, пропонуючи великий вибір загальноміських функцій на порівняно невеликій ділянці території. Аналізуючи досвід європейських міст щодо ринків та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, бачимо демократичний підхід до їх організації та обслуговування в центральних частинах провідних міст, і навпаки великі торгові центри розміщуються за містом.

Так за приклад взяти столицю Австрії – Відень. Найпопулярнішими торговими вулицями серед місцевого населення та туристів є Кернтнерштрассе і Маріахільферштрассе.

Кернтнерштрассе починається від Собору св.. Штефана і тягнеться до Віденської Оперри. Тут розташовані невеликі бутіки, павільйони та відкриті площадки для торгівлі та відпочинку населення.

Маріахільферштрассе – найдовша вулиця магазинів у Відні, поряд з якого знаходиться один із найпопулярніших ринків Відня – Віденський Нашмаркт. Там можна придбати свіжі фрукти і овочі, рибу, м'ясо, традиційні національні австрійські продукти. А також відкриваються Різдв’яні базари та національні ярмарки.

Якщо брати столицю Франції, то серцем Парижа є Єлісейські поля. Від Тріумфальної Арки практично до Площі Згоди ліва сторона наповнена і бутіками «швидкої моди» і гігантами «високої моди». По правій стороні розмістились відкриті тераси ресторанів та кафе які відділяються від проїзжої частини лише декоративною огорожею, а також насичена торговими кіосками та павільонами. Знамениті Парижські Пасажі, які з’єднують бульвари та вулиці, з’явились ще у 19 сторіччі. Неподалік від площі Бастилії починається район міста присвячений мистецтву та арт-галереям. Після реконструкції в 1994 році цей район переобладнаний в квартал французьких ремеслеників/дизайнерів і представляє собою безліч художніх галерей, торгових павільонів і кіосків, та відкритих арт-кафе.

Таке ж відношення до розміщення ринків, павільонів, кіосків та відкритих площадок для організації побуту, дозвілля та відпочинку населення та туристів спостерігається практично у всіх містах Європи.

Якщо Южноукраїнськ хоче бути європейським містом, потрібно спрямувати розвиток містобудівної інфраструктури на інтеграцію Європи, а не ліквідовувати необґрунтовано зачатки відновлення благоустрою центральної частини міста. Та, як виявилось, із цим не погоджується сьогодні купка депутатів Южноукраїнської міської ради, що ініціювали заборону розбудови міста. І це після того, як у липні поточного року депутатським загалом була прийнята Програма «Бюджетні заощадження – в соціальні здобутки», вже знайшлися інвестори, готові вкладати кошти у розбудову міста (вони прийняли участь у конкурсі інвестиційних проектів)!

Де логіка у діях тих, хто намагається сьогодні відштовхнути інвесторів, шляхом введення заборони? Тим більш що у свій час, сидячі у кріслі мера, один з них (депутат Євген Квасневський) підтримував виділення землі підприємцям під забудову в центрі міста. Один з таких об’єктів – новий магазин-МАФ на проспекті Незалежності, біля супермаркету «Сільпо». При отриманні дозволу на його будівництво, обов’язковою умовою було встановлення поряд естетичної автобусної зупинки.

Звертаюсь до депутатів, які сьогодні штучно створюють перешкоди для інвесторів: якщо ви дійсно піклуєтесь про майбутнє Южноукраїнська і всі рішення, які приймалися вами раніше - щирі, не стримуйте вигідну для бюджету і для людей розбудову нашого міста.

 

В.Пароконний, Южноукраїнський міський голова

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

 



 

 

До уваги громадян міста!

 

 

Прийнято спільне рішення громадської організації «Воїни та ветерани антитерористичної операції» та виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради щодо облаштування Алеї пам'яті та військової слави бійцям, які загинули в АТО, на території, прилеглій до ДНЗ "Южноукраїнський професійний ліцей".

Обрана ділянка проходить узгодження в профільному міністерстві, оскльки земля біля ліцею не належить громаді міста.

Відкриття Алеї пам'яті та військової слави планується в День міста.

     


 

 

 

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, це ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТІЇ

ЄВРОПЕЙСКІ  ПРАВИЛА на ЦЬОМУ ШЛЯХУ,  ЯКІ ВОНИ?

Демократичною державою прийнято називати політичний устрій, яке засноване на волі народу, загальних правах і свободах громадянина і людини. Джерелом влади всіх рівнів в такому типі держави є народний суверенітет.

Як відомо, проголошення держави демократичним ще не означає, що йому будуть притаманні ознаки демократичної держави.

 

Сутність демократичної держави

  Слід зазначити, що держава може відповідати критеріям демократичності тільки в умовах наявності сформованого громадянського суспільства. Демократична держава має виключити політику етатизму (втручання в сфери суспільного життя) і, навпаки, забезпечувати свободу розвитку культури, підприємництва і духовного життя.
     

Демократичне суспільство виконує функції забезпечення загальнонародних інтересів при безумовному дотриманні особистих інтересів кожного індивіда. Саме така держава є своєрідним антиподом авторитарної держави, вони практично виключають один одного.

 

Представницька демократія

Провідною у всіх сучасних країнах формою політичного устрою і участі громадян у політичному житті є представницька демократія.

Суть її досить проста - опосередкована участь народу в прийнятті політичних рішень. Громадяни тієї чи іншої країни вибирають в органи державної влади представників, які можуть характеризувати їх інтереси.

 
     

Місцеві влади в Європі вже давно сформували нову філософію управління на основі демократії участі та сталого розвитку громад. Європейське місцеве самоврядування швидко та якісно розвивається, відбувається пошук нових форм демократії участі.

 

Європейська Хартія місцевого самоврядування

Муніципальне право Європи визнає правову основу місцевого самоврядування. В Україні, яка ратифікувала вказану Хартію ще в 1997 році щодо місцевого самоврядування визнають її вимоги та конституційні положення і норми законодавства. Члени Ради Європи, які підписали цю Хартію враховують, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин демократичного режиму, де право громадян на участь в управлінні особливо на місцевому рівні, це їх пряме право.

Як наш Южноукраїнськ відчуває рух до демократії? Стисло. Народний суверенітет ми відстоюємо разом. Етатизм – не втручання держави в сфери суспільного життя, цього ще дуже мало. Представницька демократія – ми тільки вчимось цій цивілізаційній нормі. Наприклад, виключно на народні слухання міська рада має винести основні місто утворюючі питання. Місто чітко орієнтоване на європейську концепцію – Стратегію сталого розвитку «Україна 2020» Президента України. Про неї вже говорилось і ще скажемо, а який він – сталий розвиток  очима Європи? Дивимось далі.

 

Концепция устойчивого развития

появилась в результате объединения трех основных точек зрения: экономической, социальной и экологической. (англ. sustainable development, надається в перекладі і скороченні)

Экономическая составляющая. Экономический подход к концепции устойчивости развития основан на теории максимального потока совокупного дохода. Эта концепция подразумевает оптимальное использование ограниченных ресурсов и использование экологичных — природо-, энерго-, и материало-сберегающих технологий, включая добычу и переработку сырья, создание экологически приемлемой продукции, минимизацию, переработку и уничтожение отходов.

Социальная составляющая. Социальная составляющая устойчивости развития ориентирована на человека и направлена на сохранение стабильности социальных и культурных систем, в том числе, на сокращение числа разрушительных конфликтов между людьми. Важным аспектом этого подхода является справедливое разделение благ.

Экологическая составляющая. С экологической точки зрения, устойчивое развитие должно обеспечивать целостность биологических и физических природных систем. Особое значение имеет жизнеспособность экосистем, от которых зависит глобальная стабильность всей биосферы.

Единство концепций. Согласование этих различных точек зрения и их перевод на язык конкретных мероприятий, являющихся средствами достижения устойчивого развития — задача огромной сложности, поскольку все три элемента устойчивого развития должны рассматриваться сбалансировано.

 

Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура – комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного індивіда.

У найзагальнішому вигляді соціальну інфраструктуру поділяють на соціально-побутову та соціально-культурну частини.

Соціально-побутова інфраструктура спрямована на створення умов для відтворення людини як біологічної істоти (через побутове середовище), задоволення її потреб у належних умовах життя. В її складі розрізняють такі компоненти: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля га громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок для обслуговування населення тощо.

Соціально-культурна інфраструктура сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних (через культурно-освітнє середовище) та значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що відповідає певним вимогам суспільства до якості робочої сили. Її склад охоплює охорону здоров'я, рекреаційне господарство, фізичну культуру та спорт, соціальне забезпечення, освіту, культуру та мистецтво, культові споруди тощо. Первинними елементами організації соціальної інфраструктури у складі окремих ланок є об'єкти.

До соціальної інфраструктури відносять сфери людської діяльності, що є передумовою розвитку господарства країни або регіону, тому інфраструктурні інвестиції повинні випереджати виробничі.

В Україні в 90-х XX ст. об'єкти соціальної інфраструктури перебували в критичному стані через успадковані від СРСР проблеми, з одного боку, та глибоку кризу економіки, нераціональну економічну політику – з іншого. (Економічна енциклопедія: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864)

 

Проникаюсь уважением к тому, как скрупулезно и расчетливо нынешняя команда городского головы Южноукраинска Виктора Пароконного подошла и к выборам 2015 года. Уже тогда они выложили емкий, и как сегодня уже видно реалистический план их действий. Община доверила им свой мандат на реализацию всего изложенного в Программе и не ошиблась.

С какими же проблемами столкнулась городская власть Южноукраинска, на  территории которого действует АЭС? Это очень показательно в русле озвученного выше опыта демократии в Европе.

Давайте вместе посмотрим на поворот событий отстаивания интересов людей в моно городе. Это касается нас всех, это нужно, и знать, и понимать, и действовать в защиту социальной инфраструктуры города, которую разрушать нельзя, как это сейчас делает ГП «Энергоатом» через ЮУ АЭС.

Важную основу демократии, его социальную инфраструктуру – коммунальное право владения, город сохранит, не взирая, на любые попытки отобрать у людей важную основу их достойной жизни. Я лично с пути защиты интересов общины не сойду.   Депутат городского совета Эрик Григорян.

 

 ЮЖНОУКРАЇНСЬК попри перешкоди щодо наданих засобів ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ спромігся і йде до ДЕМОКРАТІЇ

Україна – держава, яка прагне до європейського рівня життя та цінностей країн з передовою економікою”, вказує Стратегія сталого розвитку «Україна 2020».  Южноукраїнську, як і іншим містам, де поряд є АЕС зокрема притаманні такі проблеми:

- залежність розвитку міста від розвитку атомної енергетики України, яка має пульсуючий характер, особливо в перехідний період розвитку країни;

- відставання житлового будівництва, та соціальної сфери від зростання населення, особливо в пікові періоди його механічного притоку;

- відсутність різноманіття вибору місць прикладання праці, як для вивільнених робітників основної галузі, так і для других членів сім’ї, що, в свою чергу, призводить до механічного відтоку населення в період спадів в основній галузі;

Головне завдання для цих міст – перестати бути моно орієнтованими, створювати та розвивати інші підприємства; створювати нові високотехнологічні робочі місця та конкурентноспроможну продукцію, розвивати торгівлю, залучати людей до активної праці. Так визначено в Загальнодержавній програмі розвитку малих міст України, яка затверджена відповідним Законом України. 

  Мета реалізації і вектори руху Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» Президента України Петра  Порошенка, зокрема вказують -  “... особливу увагу потрібно приділити безпеці життя та здоров’я людини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечному стану довкілля і доступу до якісної питної води”

На все це як і багато іншого Уряд України ставить завдання – “Виводити країну з кризи і забезпечити ефективне продовження реформ. Влада – це перш за все, спроможність вирішувати проблеми людей” – говорить Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Верховної Ради України. 

 

Вказана Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» її вектором відповідальності визначає  –

«Територіальні громади самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни» в міру реалізації мети за векторами руху Стратегії сталого розвитку «Україна 2020»    Відповідальність, це право і місто його реалізує.

Нагадаємо основи європейської демократії – мету децентралізації в Україні.

Соціальна інфраструктура, це комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення. Зробимо наголос і на таку європейську основу демократії.

 

В ній соціальна складова інфраструктури міста має сталий розвиток орієнтований на людину, збереження стабільності соціальних і культурних основ в тому числі передбачає скорочення кількості руйнівних конфліктів між людьми, в ній важливим аспектом є житлово-комунальне господарство і справедливий розподіл благ.

Місто отримало Програму соціально-економічного та культурного розвитку на 2016 – 2020 роки і почало рухатись цим шляхом, але громада та її самоврядна і комунальна влада наразилось на штучні проблеми від ЮУ АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», які на цей час тільки зросли і перешкоджають руху від моно залежності до справжньої демократії з гідним життям людей. Які ці проблеми, хто саме їх створює, як місто вистоїть, цікаво і корисно знати всім.      Далі буде.

 

 

 

 

 




   
 

Питання щодо добровільного об’єднання громад

періодично надходять до керівництва міста,

але громада Южноукраїнська

не хоче такого об’єднання

     

ЮЖНОУКРАЇНСЬК – ЗА ШТУЧНИХ БОРГОВИХ ОБСТАВИН
ПРОБЛЕМНЕ МІСТО, ЯК І ІНШІ «АТОМНІ» МІСТА КРАЇНИ.

ТА ЗА ЦИХ ОБСТАВИН ЙОГО ЩЕ І ШТОВХАЮТЬ НА ЯВНЕ ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – ПРИМУС ДО ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ВСУПЕРІЧ ЗАДОКУМЕНТОВАНІЙ ПОЗИЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА.

  1. ФАКТОР БОРГОВИЙ.

Рост долгов водоканалов «атомных» городов, как и ТВКХ, заложил «Энергоатом» более 10 лет назад. Цель – исправить их же ошибку, когда это имущество они передали в собственность наших общин. Причина – вернув себе эти объекты, самостоятельно устанавливать цену на коммунальные услуги. Как, посмотрим дальше:

За чертой доступности всегда была  себестоимость  киловатт часа электрической энергии  от АЭС.

Сегодня ничего не изменилось. И не думайте, что нам покажут, сколько реально стоит одна Гкл. побочной тепловой энергии от АЭС.

Пока эта тема была терпимой, то город только видел тарифную перепалку АЭС и КП ТВКХ.

Но вот настала реальная угроза возможного захвата ТВКХ по указанию «Энергоатома».

То, что сегодня происходит,  называется очень просто – «гладко стелют, но будет жестко спать».

Если руководство атомного ведомства добьется своего и в судах отберет у города его ТВКХ, то не так много времени пройдет, и будем мы иметь платежки за коммунальные услуги вместо сотен в тысячах гривен.  

За чертой бедности будут тысячи семей, а это более 40% населения моно города, основная часть которого и субсидий не получит и жить нормально не сможет.

Дальше что? Долги, частные  коллекторы  и потеря жилья! Если кто то считает. что это путь к достойной жизни, то пусть выйдет к людям и расскажет зачем в новое Положение о цене тепловой энергии от АЭС включили такие позиции:

  •   расходы на содержание помещений общественного питания;
  • расходы на текущий ремонт  помещений на освещение, отопление, водоснабжение, электроснабжение
  • расходы на содержание объектов социально-культурного назначения
  • расходы на содержание учебных заведений;
  • денежные средства, которые отчисляются профсоюзам;
  • расходы на проведение прививок и медосмотры;
  • льготы коллективных договоров;
  •  расходы на работу с общественностью;
  •   взносы ядерным товариществам;
  • убытки от операций по  курсовой разнице и потерь от покупки валюты, которая относится на производство электрической и тепловой энергии.

Здесь уже прямо видна  тысячная цена за Гкл. от АЭС и пока нет места для равноправного тарифа ТВКХ – гаранта достойной жизни в городе по цене за коммунальные услуги, при условии ее снижения от пересмотра выше указанных позиций.

Руководители атомных городов обратились в Администрацию Президента Украины с расчетами,  как территориальные громады без ущербно от АЭС будут выходить на достойную жизнь людей по линии всем нужной децентрализации.

  1. ФАКТОР-- ЗБИТКОВІСТЬ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ШЛЯХ ЇЇ ПОДОЛАННЯ.

Місто має своє завдання, принаймні на період до 2020 року.  Саме за цей період ми повинні позбутись наявної щорічної 20-и мільйонної збитковості в комунальній сфері нашого міста. Вона руйнує розрахунки з АЕС,  бюджет, охорону здоров’я, все інше. 

Якщо ми не виконаємо наш п’ятирічний план, то перспектива буде безрадісною. Стратегія «Україна 2020» Президента України має неухильно виконуватись на основі реальних планів. Спроможність їх виконувати місто довело вже за 2016 рік переконливими результатами.

По розвитку Южноукраїнська на  2016 – 2020 рр. планується вкласти вкрай потрібні понад 80 мільйонів гривні. За 2016 рік на вказані цілі вже використано понад 16 млн. грн.

Зокрема, КП ТВКГ тільки почало отримувати перші результати від модернізації і йому нав’язали його банкрутство. А якщо ми не хочемо віддавати ТВКГ, то нам під різними приводами пропонують об’єднання громад. Але забувають, що є Конституція України. Згідно неї ніхто не має права примусу ні до яких об’єднань.

Більше того, 92% персонально, під одривні талони опитаних тисяч Южноукраїнців не хочуть такого об’єднання. Виконаємо взяті на 5 років плани, люди самі скажуть, що їм робити далі. 

НАГАДАЄМО

36 стаття Конституції України зокрема чітко вказує – «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність до політичних партій або громадських організацій.

5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однозначно вказує – «Система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради». Тобто, першим сувереном є громада.

Закон України «Про добровільне об’єднання громад» визначає процедуру такого об’єднання громад,  яка має проходити затяжну (від 7 до 8 місяців) процедуру, де перше слово належить мешканцям.

Влітку 2015 року в Южноукраїнську таку процедуру започаткували, але, як свідчить акт перевірки ЇЇ не разове порушували, а наприкінці депутати попереднього скликання це питання взагалі зняли з розгляду.

 Головним фактором такого об’єднання для Южноукраїнська могла стати вільна земля, а її , як з’ясувалося, нема . По довідці Арбузинського «Геокадастру» є тільки 1% і це яри та лісосмуги.

Настійливим бажанням декількох осіб з бувших керівників міста та іншим бажаючим пояснюємо:

  1. Южноукраїнську потрібно вирішувати вже названі проблеми інфраструктурних втрат фінансово-економічного характеру, на що знадобиться принаймні 4-5 років.
  2. У вирішенні цієї проблеми не зайвими були б  3-5 тисяч гектарів вільних орних земель для громади міста, але їх нема та і нема ТЕО такого об’єднання навіть з таким фактором.
  3. Європейськта практика виходу з депресивних зон є у створенні в цих поселеннях зокрема індустріальних технопарків. Міста при АЕС України дуже вдало підходять під таку перспективу і такий Закон вже є у Верховній Раді України ( інформація прем’єр-міністра України).
  4. В Южноукраїнську проведено 2 місцеві ініціатиив, які дали понад тисячу голосів проти об’єднання громад і, наразі, проводиться іменне соціальне дослідження і знову понад з тисячі сімей (92%) письмово підтвердили «ні» об’єднанню громад.
  5. У сусідів є їхні землі, є інші ресурси, наприклад, можливість налагодити перероблення плодо-овочевої продукції, займатись скотарством тощо. У них є вдалі і досвідчені керівники і їм ніщо не заважає бути лідерами, які і без «проблемного» Южноукраїнська знайдуть свої шляхи розвитку їхніх громад.

 

      Южноукраїнський міський голова           В.К. Пароконний

      Секретар міської ради                         Л.П. Дзюбенко

 

      02.03.2017року

_______________________________

_______________

 


   03.03.2017

   02.03.2017 РОКУ В МАЛІЙ ЗАЛІ ПАЛАЦУ КУЛЬТУРИ «ЕНРГЕТИК» ВІДБУЛАСЬ
нарада за участі А. Стуліна, Є. Квасневського, М. Коляди, О. Савіна, їхніх соратників,  декількох депутатів Южноукраїнської міської ради та депутатів від смт Костянтинівки, с.Іванівки і с.Богданівки, було ще і декілька мешканців міста Южноукраїнська, представники від КП ТВКГ 
та заступник міського голови О. Кольчак.  

Вже не в перше, бувші градоначальники прагнуть ініціювати добровільне об’єднання громад  селища та сіл з територіальною громадою міста Южноукраїнська.

Ось тільки ніяк не бажають ці «ініціатори» зрозуміти, що місто Южноукраїнськ з його явними та суттєвими проблемами фінансово-економічного стану похідного від застарілих і не проектних мереж, та занадто застарілого енергетично і понад витратного обладнання в комунальній інфраструктурі міста, потребують реалізації вже розпочатих реконструктивних робіт. Та при цьому, і самі бувші градоначальники мабуть забули, що нічого вони не зробили в їх керівний час для оздоровлення економіки свого міста. Породжувались і тільки росли багатомільйонні борги міста перед АЕС.

А чого тільки варта занедбана міська лікарня, де втрачено понад 50 лікарів і стільки ж середнього медичного персоналу, де неякісне харчування та безліч проблем в господарському забезпеченні цього закладу, в суто лікарському процесі.

Наразі потрібно, принаймні 4 – 5 років наполегливої роботи щодо енергозбереження, енергоефективності та ресурсного збереження, аби убезпечити мешканців міста від неминучого перекладання на їх плечі понад 20-и мільйонних втрат щорічних збитків в надважливій сфері комунальних послуг.

Окрім цього, є ще десятки і десятки напрямів подолання непростих проблем, як зокрема: наявної аварійності напірного колектору господарсько-побутових стоків, відновлення розграбованих гуртожитку №6 та дитячого садку бувшої дитячої поліклініки, здійснення добудови потрібної місту споруди дитячої лікарні, та ще відновлення інших зруйнованих об’єктів на загальну суму в понад 270 мільйонів гривень.

І все це без врахування безлічі питань благоустрою, розвитку ринкової інфраструктури, проблем шкіл, соціального захисту населення, екології, ремонтів зношеного житлового фонду, ліфтового господарства, потрібної суттєвої допомогти будинкам з ОСББ тощо.

А може банкрутство КП ТВКГ, судова ухвала судді Савіна О.І. по зупиненню роботи нашої новій лікарні та процес щодо об’єднання громад - це вже видимі ланки одного ланцюга!?

     

Але, про все це названі «добродії» мовчать, про проблеми міста не чують, а тільки змагаються в безпідставних образах та наклепах на адресу посадових осіб місцевого самоврядування. А заміна Пароконного на Коляду - для них вже питання вирішене, як і те, що об’єднувати громади, вони будуть і без згоди міста…

Тим більше, суддя Савін О.І. сказав, що подавайте, я все розгляну…  Мабуть так, як по лікарні?   

 
     

Та, в місті, відповідно до Закону, є і буде незмінним головним сувереном територіальна громада, яка  з огляду на вищевикладене не бажає йти на таке об’єднання. Тим більше, зі слів самих керівників сусідніх громад, вони успішні й самодостатні.  

То і покажіть, як Ви вмієте використовувати свій наявний потенціал, а він у Вас дійсно не малий! (Наприклад, хоча б подайте за 10 років воду на с.Бузьке).

Тоді, чого ж так наполегливо добиваються двоє бувших міських голів міста Южноукраїнська з декількома їх помічниками та «успішні» голови, як вони кажуть їх самодостатніх сусідніх громад? Невже вони не бачать хвору економіку міста та безліч питань, які ще належить вирішувати на користь територіальної громади міста?  

Сказати, що раніше вказані міські «ініціатори» знали, вміли і бажали виконувати кропітку роботу по зміцненню, вдосконаленню та модернізації соціально орієнтованої інфраструктури Южноукраїнська, так ні!

Тоді чому всі вони це роблять зараз та чим це так солодко їх манить наше місто,  керівна посада в ньому, про яку особливо і не приховуючи, вони говорять вже як про належність їхньому кандидату – Коляді? А коли в 2015 році йшли на вибори, то мовчали про об’єднання, як і про те, що місту Южноукраїнську ніхто потрібної землі від них не дасть.  

Врешті-решт, будь-які незаконні рішення будуть оскаржені, а основне слово щодо вирішення долі міста Южноукраїнська - завжди належатиме його громаді.

________________________________

____________

 

 




 

 

ЮЖНОУКРАЇНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ -

ЇЇ ОНОВЛЕННЯ, ХТО ЗА, ХТО ПРОТИ?

  14.01.2015 року Міністерство охорони здоров’я України листом  №09-10/10/509 звернулось до Южноукраїнської міської ради про ініціювання передачі ДЗ СМСЧ-2 з державної до комунальної власності. 23.01.2015 року керівництво ДЗ СМСЧ-2 звернулося до Южноукраїнської міської ради щодо прийняття цього закладу до комунальної власності громади міста. Рішенням від 30.04.2015  №1518 Южноукраїнська міська рада прийняла таке рішення.
     

25.11.2015 року Кабінет Міністрів України розпорядженням №1222-р зобов’язав здійснити передачу цілісного майнового комплексу ДЗ СМСЧ-2 у власність територіальної громади міста Южноукраїнська. На виконання вказаного розпорядження Южноукраїнська міська рада рішенням від 01.12.2016 №427 його виконала. А рішенням - від 01.12.2016 №428 реорганізувала (припинила) шляхом  перетворення ДЗ СМСЧ-2 в комунальний заклад «Южноукраїнська міська лікарня».

Названий перебіг подій було поставлено на їх підсумкове виконання вже з початку 2017 року. Аби захистити багатопрофільність єдиного лікувального закладу кожного з «атомних міст», їх керівники дійшли до Адміністрації Президента України, де їх прийняли 09.02.2017 року, вислухали та погодились і по комунальній проблемі допомогти, і профіль лікарень зберегти, як того бажають мешканці, і як того вимагає статус цих міст. 

Надалі, в містах були підготовлені необхідні зміни та доповнення до потрібних нормативно-правових актів та 24.02.2017 року завезені в Кабінет Міністрів України, в НКРЕ КП та для контролю на ім’я Президента України.

Як вище відмічалось, настала потреба вчинити наступні процедурні дії. У відповідності до нового статуту було проведено конкурс на посаду головного лікаря.

Відповідно до законодавства,  у конкурсі переміг лікар Самойленко М.І. (за -  9 голосів і 1 - утримався).

Стахорська О.В. не набрала жодного голосу.

 
     
Тому, вранці 23.02.2017 року до початку проведення сесії Южноукраїнської міської ради, комісія виконавчого комітету відправилась до ДЗ СМСЧ-2 за передавальним актом. Комісію зустрів наряд поліції, мотивуючи, що був дзвінок про рейдерське захоплення лікарні… Все з’ясувалось, акт забрали, але неприємний осад лишився. А через годину цей акт вже був на розгляді в сесійній залі Южноукраїнської міської ради, де депутати його і затвердили.
         
  01.03.2017 року о 09 год. 37 хв. з витягу Єдиного державного реєстру було засвідчено, що діяльність ДЗ СМСЧ-2 припинено, а комунальний заклад «Южноукраїнська міська лікарня» - створено. Далі, було підписано розпорядження міським головою щодо призначення на посаду в КЗ «Южноукраїнська міська лікарня»  т.в.о. головного лікаря Самойленка М.І.

Надалі, комісія виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради представила активу лікарні (за процедурою) тимчасово виконуючого обов’язки головного лікаря комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» Самойленка М.І. Він підписав свій перший наказ, яким дав потрібні доручення та розпорядчі вказівки.

При поверненні комісії до виконавчого комітету об 11 год.34 хв., застають реєстрацію оскаржуваної ухвали судді Южноукраїнського міського суду Савіна О.І. Винісши таку ухвалу, суддя Савін О.І. повністю паралізує роботу новоствореного комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня», чим поставив під загрозу  лікувальний процес та здоров’я громадян.

03.03.2017 року Южноукраїнською міською радою в Одеський апеляційний адміністративний суд подається Апеляційна скарга на ухвалу про застосування заходів позову.

В ній, зокрема, вказується – прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати вищевказану ухвалу судді Савіна О.І.

 
     

Окрім вищевикладеного, є і така особливість. Винесення вказаної ухвали по позову однієї особи (Стахорської О.В.), створює загрозу зупинення роботи лікувального закладу та його відділень: інтенсивної терапії та анестезіології; пологового, хірургічного, інфекційного, терапевтичного, дитячого та інших структурних одиниць лікарні, які обслуговують понад 40-а тисячне місто. Друга особливість є в тому, що названа ухвала не містить жодного пояснення причин її винесення.

«Хто за, хто проти?!» – в 10-00 06.03.2017 року це надважливе питання розглядатиме і позачергова сесія Южноукраїнської міської ради.  Та остаточне рішення - бути чи ні, давно очікуваному оновленню лікарні міста Южноукраїнська, буде вирішуватись в судовому порядку.

Разом з вищевикладеним, будуть вжиті і всі інші можливі дії щодо оскарження  такого «дивного» рішення Южноукраїнського міського суду.

_____________________

__________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.yu.mk.ua/uploads/files/2017/9/12/1f65267d702e8e111ded88f2f73274d0.jpeg