Розвиваємо місто

До уваги громадян міста!

 

 

Прийнято спільне рішення громадської організації «Воїни та ветерани антитерористичної операції» та виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради щодо облаштування Алеї пам'яті та військової слави бійцям, які загинули в АТО, на території, прилеглій до ДНЗ "Южноукраїнський професійний ліцей".

Обрана ділянка проходить узгодження в профільному міністерстві, оскльки земля біля ліцею не належить громаді міста.

Відкриття Алеї пам'яті та військової слави планується в День міста.

     


 

 

 

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, це ШЛЯХ ДО ДЕМОКРАТІЇ

ЄВРОПЕЙСКІ  ПРАВИЛА на ЦЬОМУ ШЛЯХУ,  ЯКІ ВОНИ?

Демократичною державою прийнято називати політичний устрій, яке засноване на волі народу, загальних правах і свободах громадянина і людини. Джерелом влади всіх рівнів в такому типі держави є народний суверенітет.

Як відомо, проголошення держави демократичним ще не означає, що йому будуть притаманні ознаки демократичної держави.

 

Сутність демократичної держави

  Слід зазначити, що держава може відповідати критеріям демократичності тільки в умовах наявності сформованого громадянського суспільства. Демократична держава має виключити політику етатизму (втручання в сфери суспільного життя) і, навпаки, забезпечувати свободу розвитку культури, підприємництва і духовного життя.
     

Демократичне суспільство виконує функції забезпечення загальнонародних інтересів при безумовному дотриманні особистих інтересів кожного індивіда. Саме така держава є своєрідним антиподом авторитарної держави, вони практично виключають один одного.

 

Представницька демократія

Провідною у всіх сучасних країнах формою політичного устрою і участі громадян у політичному житті є представницька демократія.

Суть її досить проста - опосередкована участь народу в прийнятті політичних рішень. Громадяни тієї чи іншої країни вибирають в органи державної влади представників, які можуть характеризувати їх інтереси.

 
     

Місцеві влади в Європі вже давно сформували нову філософію управління на основі демократії участі та сталого розвитку громад. Європейське місцеве самоврядування швидко та якісно розвивається, відбувається пошук нових форм демократії участі.

 

Європейська Хартія місцевого самоврядування

Муніципальне право Європи визнає правову основу місцевого самоврядування. В Україні, яка ратифікувала вказану Хартію ще в 1997 році щодо місцевого самоврядування визнають її вимоги та конституційні положення і норми законодавства. Члени Ради Європи, які підписали цю Хартію враховують, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин демократичного режиму, де право громадян на участь в управлінні особливо на місцевому рівні, це їх пряме право.

Як наш Южноукраїнськ відчуває рух до демократії? Стисло. Народний суверенітет ми відстоюємо разом. Етатизм – не втручання держави в сфери суспільного життя, цього ще дуже мало. Представницька демократія – ми тільки вчимось цій цивілізаційній нормі. Наприклад, виключно на народні слухання міська рада має винести основні місто утворюючі питання. Місто чітко орієнтоване на європейську концепцію – Стратегію сталого розвитку «Україна 2020» Президента України. Про неї вже говорилось і ще скажемо, а який він – сталий розвиток  очима Європи? Дивимось далі.

 

Концепция устойчивого развития

появилась в результате объединения трех основных точек зрения: экономической, социальной и экологической. (англ. sustainable development, надається в перекладі і скороченні)

Экономическая составляющая. Экономический подход к концепции устойчивости развития основан на теории максимального потока совокупного дохода. Эта концепция подразумевает оптимальное использование ограниченных ресурсов и использование экологичных — природо-, энерго-, и материало-сберегающих технологий, включая добычу и переработку сырья, создание экологически приемлемой продукции, минимизацию, переработку и уничтожение отходов.

Социальная составляющая. Социальная составляющая устойчивости развития ориентирована на человека и направлена на сохранение стабильности социальных и культурных систем, в том числе, на сокращение числа разрушительных конфликтов между людьми. Важным аспектом этого подхода является справедливое разделение благ.

Экологическая составляющая. С экологической точки зрения, устойчивое развитие должно обеспечивать целостность биологических и физических природных систем. Особое значение имеет жизнеспособность экосистем, от которых зависит глобальная стабильность всей биосферы.

Единство концепций. Согласование этих различных точек зрения и их перевод на язык конкретных мероприятий, являющихся средствами достижения устойчивого развития — задача огромной сложности, поскольку все три элемента устойчивого развития должны рассматриваться сбалансировано.

 

Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура – комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного індивіда.

У найзагальнішому вигляді соціальну інфраструктуру поділяють на соціально-побутову та соціально-культурну частини.

Соціально-побутова інфраструктура спрямована на створення умов для відтворення людини як біологічної істоти (через побутове середовище), задоволення її потреб у належних умовах життя. В її складі розрізняють такі компоненти: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля га громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок для обслуговування населення тощо.

Соціально-культурна інфраструктура сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних (через культурно-освітнє середовище) та значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що відповідає певним вимогам суспільства до якості робочої сили. Її склад охоплює охорону здоров'я, рекреаційне господарство, фізичну культуру та спорт, соціальне забезпечення, освіту, культуру та мистецтво, культові споруди тощо. Первинними елементами організації соціальної інфраструктури у складі окремих ланок є об'єкти.

До соціальної інфраструктури відносять сфери людської діяльності, що є передумовою розвитку господарства країни або регіону, тому інфраструктурні інвестиції повинні випереджати виробничі.

В Україні в 90-х XX ст. об'єкти соціальної інфраструктури перебували в критичному стані через успадковані від СРСР проблеми, з одного боку, та глибоку кризу економіки, нераціональну економічну політику – з іншого. (Економічна енциклопедія: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864)

 

Проникаюсь уважением к тому, как скрупулезно и расчетливо нынешняя команда городского головы Южноукраинска Виктора Пароконного подошла и к выборам 2015 года. Уже тогда они выложили емкий, и как сегодня уже видно реалистический план их действий. Община доверила им свой мандат на реализацию всего изложенного в Программе и не ошиблась.

С какими же проблемами столкнулась городская власть Южноукраинска, на  территории которого действует АЭС? Это очень показательно в русле озвученного выше опыта демократии в Европе.

Давайте вместе посмотрим на поворот событий отстаивания интересов людей в моно городе. Это касается нас всех, это нужно, и знать, и понимать, и действовать в защиту социальной инфраструктуры города, которую разрушать нельзя, как это сейчас делает ГП «Энергоатом» через ЮУ АЭС.

Важную основу демократии, его социальную инфраструктуру – коммунальное право владения, город сохранит, не взирая, на любые попытки отобрать у людей важную основу их достойной жизни. Я лично с пути защиты интересов общины не сойду.   Депутат городского совета Эрик Григорян.

 

 ЮЖНОУКРАЇНСЬК попри перешкоди щодо наданих засобів ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ спромігся і йде до ДЕМОКРАТІЇ

Україна – держава, яка прагне до європейського рівня життя та цінностей країн з передовою економікою”, вказує Стратегія сталого розвитку «Україна 2020».  Южноукраїнську, як і іншим містам, де поряд є АЕС зокрема притаманні такі проблеми:

- залежність розвитку міста від розвитку атомної енергетики України, яка має пульсуючий характер, особливо в перехідний період розвитку країни;

- відставання житлового будівництва, та соціальної сфери від зростання населення, особливо в пікові періоди його механічного притоку;

- відсутність різноманіття вибору місць прикладання праці, як для вивільнених робітників основної галузі, так і для других членів сім’ї, що, в свою чергу, призводить до механічного відтоку населення в період спадів в основній галузі;

Головне завдання для цих міст – перестати бути моно орієнтованими, створювати та розвивати інші підприємства; створювати нові високотехнологічні робочі місця та конкурентноспроможну продукцію, розвивати торгівлю, залучати людей до активної праці. Так визначено в Загальнодержавній програмі розвитку малих міст України, яка затверджена відповідним Законом України. 

  Мета реалізації і вектори руху Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» Президента України Петра  Порошенка, зокрема вказують -  “... особливу увагу потрібно приділити безпеці життя та здоров’я людини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечному стану довкілля і доступу до якісної питної води”

На все це як і багато іншого Уряд України ставить завдання – “Виводити країну з кризи і забезпечити ефективне продовження реформ. Влада – це перш за все, спроможність вирішувати проблеми людей” – говорить Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Верховної Ради України. 

 

Вказана Стратегія сталого розвитку «Україна 2020» її вектором відповідальності визначає  –

«Територіальні громади самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни» в міру реалізації мети за векторами руху Стратегії сталого розвитку «Україна 2020»    Відповідальність, це право і місто його реалізує.

Нагадаємо основи європейської демократії – мету децентралізації в Україні.

Соціальна інфраструктура, це комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення. Зробимо наголос і на таку європейську основу демократії.

 

В ній соціальна складова інфраструктури міста має сталий розвиток орієнтований на людину, збереження стабільності соціальних і культурних основ в тому числі передбачає скорочення кількості руйнівних конфліктів між людьми, в ній важливим аспектом є житлово-комунальне господарство і справедливий розподіл благ.

Місто отримало Програму соціально-економічного та культурного розвитку на 2016 – 2020 роки і почало рухатись цим шляхом, але громада та її самоврядна і комунальна влада наразилось на штучні проблеми від ЮУ АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», які на цей час тільки зросли і перешкоджають руху від моно залежності до справжньої демократії з гідним життям людей. Які ці проблеми, хто саме їх створює, як місто вистоїть, цікаво і корисно знати всім.      Далі буде.

 

 

 

 

 




   
 

Питання щодо добровільного об’єднання громад

періодично надходять до керівництва міста,

але громада Южноукраїнська

не хоче такого об’єднання

     

ЮЖНОУКРАЇНСЬК – ЗА ШТУЧНИХ БОРГОВИХ ОБСТАВИН
ПРОБЛЕМНЕ МІСТО, ЯК І ІНШІ «АТОМНІ» МІСТА КРАЇНИ.

ТА ЗА ЦИХ ОБСТАВИН ЙОГО ЩЕ І ШТОВХАЮТЬ НА ЯВНЕ ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ – ПРИМУС ДО ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ВСУПЕРІЧ ЗАДОКУМЕНТОВАНІЙ ПОЗИЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА.

  1. ФАКТОР БОРГОВИЙ.

Рост долгов водоканалов «атомных» городов, как и ТВКХ, заложил «Энергоатом» более 10 лет назад. Цель – исправить их же ошибку, когда это имущество они передали в собственность наших общин. Причина – вернув себе эти объекты, самостоятельно устанавливать цену на коммунальные услуги. Как, посмотрим дальше:

За чертой доступности всегда была  себестоимость  киловатт часа электрической энергии  от АЭС.

Сегодня ничего не изменилось. И не думайте, что нам покажут, сколько реально стоит одна Гкл. побочной тепловой энергии от АЭС.

Пока эта тема была терпимой, то город только видел тарифную перепалку АЭС и КП ТВКХ.

Но вот настала реальная угроза возможного захвата ТВКХ по указанию «Энергоатома».

То, что сегодня происходит,  называется очень просто – «гладко стелют, но будет жестко спать».

Если руководство атомного ведомства добьется своего и в судах отберет у города его ТВКХ, то не так много времени пройдет, и будем мы иметь платежки за коммунальные услуги вместо сотен в тысячах гривен.  

За чертой бедности будут тысячи семей, а это более 40% населения моно города, основная часть которого и субсидий не получит и жить нормально не сможет.

Дальше что? Долги, частные  коллекторы  и потеря жилья! Если кто то считает. что это путь к достойной жизни, то пусть выйдет к людям и расскажет зачем в новое Положение о цене тепловой энергии от АЭС включили такие позиции:

  •   расходы на содержание помещений общественного питания;
  • расходы на текущий ремонт  помещений на освещение, отопление, водоснабжение, электроснабжение
  • расходы на содержание объектов социально-культурного назначения
  • расходы на содержание учебных заведений;
  • денежные средства, которые отчисляются профсоюзам;
  • расходы на проведение прививок и медосмотры;
  • льготы коллективных договоров;
  •  расходы на работу с общественностью;
  •   взносы ядерным товариществам;
  • убытки от операций по  курсовой разнице и потерь от покупки валюты, которая относится на производство электрической и тепловой энергии.

Здесь уже прямо видна  тысячная цена за Гкл. от АЭС и пока нет места для равноправного тарифа ТВКХ – гаранта достойной жизни в городе по цене за коммунальные услуги, при условии ее снижения от пересмотра выше указанных позиций.

Руководители атомных городов обратились в Администрацию Президента Украины с расчетами,  как территориальные громады без ущербно от АЭС будут выходить на достойную жизнь людей по линии всем нужной децентрализации.

  1. ФАКТОР-- ЗБИТКОВІСТЬ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, ШЛЯХ ЇЇ ПОДОЛАННЯ.

Місто має своє завдання, принаймні на період до 2020 року.  Саме за цей період ми повинні позбутись наявної щорічної 20-и мільйонної збитковості в комунальній сфері нашого міста. Вона руйнує розрахунки з АЕС,  бюджет, охорону здоров’я, все інше. 

Якщо ми не виконаємо наш п’ятирічний план, то перспектива буде безрадісною. Стратегія «Україна 2020» Президента України має неухильно виконуватись на основі реальних планів. Спроможність їх виконувати місто довело вже за 2016 рік переконливими результатами.

По розвитку Южноукраїнська на  2016 – 2020 рр. планується вкласти вкрай потрібні понад 80 мільйонів гривні. За 2016 рік на вказані цілі вже використано понад 16 млн. грн.

Зокрема, КП ТВКГ тільки почало отримувати перші результати від модернізації і йому нав’язали його банкрутство. А якщо ми не хочемо віддавати ТВКГ, то нам під різними приводами пропонують об’єднання громад. Але забувають, що є Конституція України. Згідно неї ніхто не має права примусу ні до яких об’єднань.

Більше того, 92% персонально, під одривні талони опитаних тисяч Южноукраїнців не хочуть такого об’єднання. Виконаємо взяті на 5 років плани, люди самі скажуть, що їм робити далі. 

НАГАДАЄМО

36 стаття Конституції України зокрема чітко вказує – «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність до політичних партій або громадських організацій.

5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однозначно вказує – «Система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради». Тобто, першим сувереном є громада.

Закон України «Про добровільне об’єднання громад» визначає процедуру такого об’єднання громад,  яка має проходити затяжну (від 7 до 8 місяців) процедуру, де перше слово належить мешканцям.

Влітку 2015 року в Южноукраїнську таку процедуру започаткували, але, як свідчить акт перевірки ЇЇ не разове порушували, а наприкінці депутати попереднього скликання це питання взагалі зняли з розгляду.

 Головним фактором такого об’єднання для Южноукраїнська могла стати вільна земля, а її , як з’ясувалося, нема . По довідці Арбузинського «Геокадастру» є тільки 1% і це яри та лісосмуги.

Настійливим бажанням декількох осіб з бувших керівників міста та іншим бажаючим пояснюємо:

  1. Южноукраїнську потрібно вирішувати вже названі проблеми інфраструктурних втрат фінансово-економічного характеру, на що знадобиться принаймні 4-5 років.
  2. У вирішенні цієї проблеми не зайвими були б  3-5 тисяч гектарів вільних орних земель для громади міста, але їх нема та і нема ТЕО такого об’єднання навіть з таким фактором.
  3. Європейськта практика виходу з депресивних зон є у створенні в цих поселеннях зокрема індустріальних технопарків. Міста при АЕС України дуже вдало підходять під таку перспективу і такий Закон вже є у Верховній Раді України ( інформація прем’єр-міністра України).
  4. В Южноукраїнську проведено 2 місцеві ініціатиив, які дали понад тисячу голосів проти об’єднання громад і, наразі, проводиться іменне соціальне дослідження і знову понад з тисячі сімей (92%) письмово підтвердили «ні» об’єднанню громад.
  5. У сусідів є їхні землі, є інші ресурси, наприклад, можливість налагодити перероблення плодо-овочевої продукції, займатись скотарством тощо. У них є вдалі і досвідчені керівники і їм ніщо не заважає бути лідерами, які і без «проблемного» Южноукраїнська знайдуть свої шляхи розвитку їхніх громад.

 

      Южноукраїнський міський голова           В.К. Пароконний

      Секретар міської ради                         Л.П. Дзюбенко

 

      02.03.2017року

_______________________________

_______________

 


   03.03.2017

   02.03.2017 РОКУ В МАЛІЙ ЗАЛІ ПАЛАЦУ КУЛЬТУРИ «ЕНРГЕТИК» ВІДБУЛАСЬ
нарада за участі А. Стуліна, Є. Квасневського, М. Коляди, О. Савіна, їхніх соратників,  декількох депутатів Южноукраїнської міської ради та депутатів від смт Костянтинівки, с.Іванівки і с.Богданівки, було ще і декілька мешканців міста Южноукраїнська, представники від КП ТВКГ 
та заступник міського голови О. Кольчак.  

Вже не в перше, бувші градоначальники прагнуть ініціювати добровільне об’єднання громад  селища та сіл з територіальною громадою міста Южноукраїнська.

Ось тільки ніяк не бажають ці «ініціатори» зрозуміти, що місто Южноукраїнськ з його явними та суттєвими проблемами фінансово-економічного стану похідного від застарілих і не проектних мереж, та занадто застарілого енергетично і понад витратного обладнання в комунальній інфраструктурі міста, потребують реалізації вже розпочатих реконструктивних робіт. Та при цьому, і самі бувші градоначальники мабуть забули, що нічого вони не зробили в їх керівний час для оздоровлення економіки свого міста. Породжувались і тільки росли багатомільйонні борги міста перед АЕС.

А чого тільки варта занедбана міська лікарня, де втрачено понад 50 лікарів і стільки ж середнього медичного персоналу, де неякісне харчування та безліч проблем в господарському забезпеченні цього закладу, в суто лікарському процесі.

Наразі потрібно, принаймні 4 – 5 років наполегливої роботи щодо енергозбереження, енергоефективності та ресурсного збереження, аби убезпечити мешканців міста від неминучого перекладання на їх плечі понад 20-и мільйонних втрат щорічних збитків в надважливій сфері комунальних послуг.

Окрім цього, є ще десятки і десятки напрямів подолання непростих проблем, як зокрема: наявної аварійності напірного колектору господарсько-побутових стоків, відновлення розграбованих гуртожитку №6 та дитячого садку бувшої дитячої поліклініки, здійснення добудови потрібної місту споруди дитячої лікарні, та ще відновлення інших зруйнованих об’єктів на загальну суму в понад 270 мільйонів гривень.

І все це без врахування безлічі питань благоустрою, розвитку ринкової інфраструктури, проблем шкіл, соціального захисту населення, екології, ремонтів зношеного житлового фонду, ліфтового господарства, потрібної суттєвої допомогти будинкам з ОСББ тощо.

А може банкрутство КП ТВКГ, судова ухвала судді Савіна О.І. по зупиненню роботи нашої новій лікарні та процес щодо об’єднання громад - це вже видимі ланки одного ланцюга!?

     

Але, про все це названі «добродії» мовчать, про проблеми міста не чують, а тільки змагаються в безпідставних образах та наклепах на адресу посадових осіб місцевого самоврядування. А заміна Пароконного на Коляду - для них вже питання вирішене, як і те, що об’єднувати громади, вони будуть і без згоди міста…

Тим більше, суддя Савін О.І. сказав, що подавайте, я все розгляну…  Мабуть так, як по лікарні?   

 
     

Та, в місті, відповідно до Закону, є і буде незмінним головним сувереном територіальна громада, яка  з огляду на вищевикладене не бажає йти на таке об’єднання. Тим більше, зі слів самих керівників сусідніх громад, вони успішні й самодостатні.  

То і покажіть, як Ви вмієте використовувати свій наявний потенціал, а він у Вас дійсно не малий! (Наприклад, хоча б подайте за 10 років воду на с.Бузьке).

Тоді, чого ж так наполегливо добиваються двоє бувших міських голів міста Южноукраїнська з декількома їх помічниками та «успішні» голови, як вони кажуть їх самодостатніх сусідніх громад? Невже вони не бачать хвору економіку міста та безліч питань, які ще належить вирішувати на користь територіальної громади міста?  

Сказати, що раніше вказані міські «ініціатори» знали, вміли і бажали виконувати кропітку роботу по зміцненню, вдосконаленню та модернізації соціально орієнтованої інфраструктури Южноукраїнська, так ні!

Тоді чому всі вони це роблять зараз та чим це так солодко їх манить наше місто,  керівна посада в ньому, про яку особливо і не приховуючи, вони говорять вже як про належність їхньому кандидату – Коляді? А коли в 2015 році йшли на вибори, то мовчали про об’єднання, як і про те, що місту Южноукраїнську ніхто потрібної землі від них не дасть.  

Врешті-решт, будь-які незаконні рішення будуть оскаржені, а основне слово щодо вирішення долі міста Южноукраїнська - завжди належатиме його громаді.

________________________________

____________

 

 




 

 

ЮЖНОУКРАЇНСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ -

ЇЇ ОНОВЛЕННЯ, ХТО ЗА, ХТО ПРОТИ?

  14.01.2015 року Міністерство охорони здоров’я України листом  №09-10/10/509 звернулось до Южноукраїнської міської ради про ініціювання передачі ДЗ СМСЧ-2 з державної до комунальної власності. 23.01.2015 року керівництво ДЗ СМСЧ-2 звернулося до Южноукраїнської міської ради щодо прийняття цього закладу до комунальної власності громади міста. Рішенням від 30.04.2015  №1518 Южноукраїнська міська рада прийняла таке рішення.
     

25.11.2015 року Кабінет Міністрів України розпорядженням №1222-р зобов’язав здійснити передачу цілісного майнового комплексу ДЗ СМСЧ-2 у власність територіальної громади міста Южноукраїнська. На виконання вказаного розпорядження Южноукраїнська міська рада рішенням від 01.12.2016 №427 його виконала. А рішенням - від 01.12.2016 №428 реорганізувала (припинила) шляхом  перетворення ДЗ СМСЧ-2 в комунальний заклад «Южноукраїнська міська лікарня».

Названий перебіг подій було поставлено на їх підсумкове виконання вже з початку 2017 року. Аби захистити багатопрофільність єдиного лікувального закладу кожного з «атомних міст», їх керівники дійшли до Адміністрації Президента України, де їх прийняли 09.02.2017 року, вислухали та погодились і по комунальній проблемі допомогти, і профіль лікарень зберегти, як того бажають мешканці, і як того вимагає статус цих міст. 

Надалі, в містах були підготовлені необхідні зміни та доповнення до потрібних нормативно-правових актів та 24.02.2017 року завезені в Кабінет Міністрів України, в НКРЕ КП та для контролю на ім’я Президента України.

Як вище відмічалось, настала потреба вчинити наступні процедурні дії. У відповідності до нового статуту було проведено конкурс на посаду головного лікаря.

Відповідно до законодавства,  у конкурсі переміг лікар Самойленко М.І. (за -  9 голосів і 1 - утримався).

Стахорська О.В. не набрала жодного голосу.

 
     
Тому, вранці 23.02.2017 року до початку проведення сесії Южноукраїнської міської ради, комісія виконавчого комітету відправилась до ДЗ СМСЧ-2 за передавальним актом. Комісію зустрів наряд поліції, мотивуючи, що був дзвінок про рейдерське захоплення лікарні… Все з’ясувалось, акт забрали, але неприємний осад лишився. А через годину цей акт вже був на розгляді в сесійній залі Южноукраїнської міської ради, де депутати його і затвердили.
         
  01.03.2017 року о 09 год. 37 хв. з витягу Єдиного державного реєстру було засвідчено, що діяльність ДЗ СМСЧ-2 припинено, а комунальний заклад «Южноукраїнська міська лікарня» - створено. Далі, було підписано розпорядження міським головою щодо призначення на посаду в КЗ «Южноукраїнська міська лікарня»  т.в.о. головного лікаря Самойленка М.І.

Надалі, комісія виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради представила активу лікарні (за процедурою) тимчасово виконуючого обов’язки головного лікаря комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» Самойленка М.І. Він підписав свій перший наказ, яким дав потрібні доручення та розпорядчі вказівки.

При поверненні комісії до виконавчого комітету об 11 год.34 хв., застають реєстрацію оскаржуваної ухвали судді Южноукраїнського міського суду Савіна О.І. Винісши таку ухвалу, суддя Савін О.І. повністю паралізує роботу новоствореного комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня», чим поставив під загрозу  лікувальний процес та здоров’я громадян.

03.03.2017 року Южноукраїнською міською радою в Одеський апеляційний адміністративний суд подається Апеляційна скарга на ухвалу про застосування заходів позову.

В ній, зокрема, вказується – прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати вищевказану ухвалу судді Савіна О.І.

 
     

Окрім вищевикладеного, є і така особливість. Винесення вказаної ухвали по позову однієї особи (Стахорської О.В.), створює загрозу зупинення роботи лікувального закладу та його відділень: інтенсивної терапії та анестезіології; пологового, хірургічного, інфекційного, терапевтичного, дитячого та інших структурних одиниць лікарні, які обслуговують понад 40-а тисячне місто. Друга особливість є в тому, що названа ухвала не містить жодного пояснення причин її винесення.

«Хто за, хто проти?!» – в 10-00 06.03.2017 року це надважливе питання розглядатиме і позачергова сесія Южноукраїнської міської ради.  Та остаточне рішення - бути чи ні, давно очікуваному оновленню лікарні міста Южноукраїнська, буде вирішуватись в судовому порядку.

Разом з вищевикладеним, будуть вжиті і всі інші можливі дії щодо оскарження  такого «дивного» рішення Южноукраїнського міського суду.

_____________________

__________