Зустрічі з військовим, який вижив на полі бою після атаки безпілотників, хоча й зазнав серйозних травмувань, відбулися у березні у ліцеї № 3 та у Південноукраїнському професійному коледжі. Саме у цих двох закладах Андрій вчився у дитинстві та юнацтві, а тепер повернувся, щоб розповісти про війну, про мужність і незламність, про те, як не втрачати силу духа у найважчі часи…

Андрій народився і виріс в нашому місті, тут же опанував професію тесляра-столяра. До війни був дилером металопластикових конструкцій. У лютому 2023 року Андрій був призваний на службу до лав Збройних Сил України. Пройшов бойову та медичну підготовку у трьох європейських країнах. Тож у морській піхоті служив бойовим медиком. 17 жовтня 2024 року під час бойових дій у Донецькій області воїн отримав травми, через які згодом втратив руку та ногу. А далі були первісна хірургічна допомога, реанімація, лікування у Дніпрі, Києві, Львові. Добрі люди спрямували Андрія до благодійного центру «Superhumans», тож через чотири місяці після поранень він пройшов протезування та незабаром почав вільно пересуватися на двох ногах, хоч одна з них з металу та пластику.

Своєю історією, бойовим та медичним досвідом Андрій поділився з південноукраїнськими підлітками, зокрема про бій, який перевернув його життя, про евакуацію у безпечне місце, про лікування, розповів про принципи роботи протезу. Морський піхотинець відповів на всі питання, а наостанок сфотографувався з підлітками та їхніми викладачами.

Наразі Андрій знаходиться у центрі «Superhumans», де готується до протезування руки. В подальшому йому належить пройти військову лікарську комісію для встановлення придатності чи непридатності для військової служби. Але бойовий медик не планує прощатися з армією: він впевнений, що може стати інструктором з надання медичної допомоги та передавати свої знання та досвід діючим військовим.