Що таке право на звернення?
Право на звернення є одним з конституційних прав громадян України. Зокрема ст. 40 Конституції України говорить: "Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"
Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України, наданого ст. 40 Конституції України.
Право на звернення передбачає, що кожен громадянин України та громадянин іншої держави, особа без громадянства має право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Які види звернення передбачені законодавством?
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
ПРОПОЗИЦІЯ (ЗАУВАЖЕННЯ) звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів, установ, організацій, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення певної сфери діяльності держави і суспільства.
ЗАЯВА (КЛОПОТАННЯ) звернення громадян із проханням: про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів; повідомлення про порушення чинного законодавства; недоліки в діяльності певного державного органу, установи, організації; висловлення думки щодо поліпшення діяльності органів, установ. Клопотанням є письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
СКАРГА звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Пам’ятайте: в залежності від форми, яку ви оберете, залежить відповідь, яку ви отримаєте (яку хотіли б отримати).
Які способи подання звернення передбачені законодавством?
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення може бути усним чи письмовим.
УСНЕ ЗВЕРНЕННЯ викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
ПИСЬМОВЕ ЗВЕРНЕННЯ надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Перед тим як написати письмове звернення, слід визначити, який результат ви бажаєте отримати – просто відповідь, реакцію, вчинення певних дій чи утримання від них, визнання права тощо.
При складенні тексту звернення важливо вказати всі необхідні реквізити. В ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» визначив мінімально необхідні вимоги до звернення, без наявності яких воно не підлягає розгляду, а саме:
- найменування органу державної влади чи місцевого самоврядування, до якого адресується звернення;
- прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина;
- місце проживання громадянина (в електронному зверненні також має бути зазначено електронну адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь);
- суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, а також результат, який очікується;
- письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Поради щодо оформлення звернення:
- звернення слід адресувати не просто до компетентного органу, а на ім'я керівника;
- у тексті звернення слід зазначити конкретні відомості щодо подій, обставин, з приводу яких ви звертаєтесь, при можливості зазначити норму
закону, яка гарантує ваші права;
- чітко, лаконічно ставити запитання, формулювати вимоги;
- для підтвердження фактів, на які ви посилаєтеся, краще додати копії документів, що підтверджують їх.
Які терміни розгляду звернень громадян?
- Загальний термін розгляду звернень громадян 1 місяць від дня їх отримання;
- Звернення, які не потребують додаткового вивчення розглядаються невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
- Для звернення, яке потребує додаткового вивчення і у місячний термін вирішити його неможливо, термін розгляду може бути продовжено до сорока п'яти днів з обов'язковим повідомленням заявника про це.
Датою надходження звернення є дата прийняття ваших документів у канцелярії або отримання листа.
Чи може бути відмовлено громадянину у розгляді звернення?
Звернення, оформлене без дотримання вимог визначених статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Якщо ж відповідь не надали, безпідставно відмовили (мається на увазі відповідь без посилання на норми закону, на підставі якої вам відмовлено, чи норми, що не дозволяє надати вам потрібну інформацію, вчинити певні дії тощо), радимо звернутися з повторною заявою.
У повторному зверненні необхідно обов'язково вказати дату подачі попереднього звернення до канцелярії або дату надходження листа, приєднати його копію та копії інших необхідних документів.
При дотриманні даних порад ви отримаєте вчасну, належну, повну, ґрунтовну, вичерпну, зрозумілу відповідь, отримаєте бажаний результат.
Хто несе відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян?
Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян несуть як органи до яких подають звернення так і самі громадяни.
Якщо особі не надають відповідь на її звернення (заяву, скаргу, пропозицію), така особа має звернутись зі скаргою до вищого органу або посадової особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
