«Цей рік став важким випробуванням для України – перевіркою неймовірної рішучості та стійкості населення. Українські жінки не перестають вражати мене своєю хоробрістю та силою.

Розпочинаючи кампанію «16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства», я хочу віддати шану їм усім і ще раз підкреслити, що ми в Організації Об’єднаних Націй стоїмо на їхньому боці. У цій війні наша боротьба більш актуальна і важлива ніж будь коли».

Деніз Браун,o координаторка системи ООН в Україні, координаторка з гуманітарних питань

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо.

Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні все ще існує.

 Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї: ухвалено відповідний закон; країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства; започаткована загальнодержавна кампанія “Стоп-насильству”. 15 листопада 2001 року в Україні був прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї». 7 листопада 2011 року від імені України була підписана Конвенція Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством.

"Сильні чоловіки, чоловіки, які дійсно подають приклад, не мають потреби принижувати жінок, щоб почуватись могутніми", – колишня перша леді США Мішель Обама.

"Кожний момент – це готова можливість.

Кожна людина – потенційний активіст.

Кожна хвилина – шанс врятувати світ", – активістка громадянських прав, співзасновниця національної організації фермерів Долорес Хуерта.

"Я подаю свій голос не для того, щоб кричати, а для того, щоб почули тих, хто немає голосу.

Ми не можемо бути успішними, коли половину нас стримують", – пакистанська феміністка, активістка доступу жінок до освіти у всьому світі, наймолодша лауреатка Нобелівської премії Малала Юсафзай.

"Я звикла вважати себе найдивнішою людиною на світі, а потім подумала, що у світі стільки людей, повинен бути хтось, хто такий саме дикий та неправильний як я.

Я уявляла цю жінку і уявляла, що вона також думає про мене. Якщо ти тут, читаєш це і знаєш це, то так, я тут, така ж дивна як ти", – художниця Фріда Кало.