5 травня 2022 року Європейський парламент прийняв резолюцію «Вплив війни проти України на жінок» (2022/2633(RSP). В ній Європарламент рішуче засудив незаконну, неспровоковану і невиправдану військову агресію російської федерації проти України і вторгнення в Україну.

В цій резолюції Європарламент констатував величезний вплив війни в Україні на жінок загалом і навів детальні приклади таких наслідків. Європарламент вказав, що війна призвела до складного становища і порушення прав як тих жінок, які прибули до країн ЄС як біженки, так і тих, котрі залишилися в Україні. Ба більше, війна торкнулася і жінок в державах ЄС, які намагаються допомогти жінкам-біженкам з України.  

Також Європарламент засудив будь-які воєнні злочини, які вчиняються проти цивільного населення, і жінок та дівчат, зокрема. Європарламент вказав, що гендерне і зокрема сексуальне насильство як зброя російських агресорів у війні проти України мають переслідуватися відповідно до положень міжнародного права.  

Крім того, Європарламент підкреслив, що торгівля людьми для сексуальної експлуатації і будь-яких інших цілей є одним із найбільших ризиків для жінок і дітей, які тікають від війни в Україні. 

Згідно з результатами дослідження, зараз у європейських країнах СТАНОМ НА 21 листопада зареєстровано близько 4,7 мільйона осіб вимушених переселенців з України, понад 90% з них - це жінки і діти.

«37% жінок виїхали без інших дорослих членів сім’ї, самі або з неповнолітніми дітьми. Суттєвий відсоток жінок, які опікуються людьми з інвалідністю, серйозними захворюванням або людьми похилого віку - 8,8%. Ще 4% жінок зазначили, що самі мають інвалідність чи серйозні захворювання. Таким жінкам, за їхніми словами, найскладніше перебувати в іншій країні без допомоги близьких».

Вони потребують належної  медичної допомоги, допомоги в працевлаштуванні, належної шкільної освіти для дітей, захисту від гендерного і зокрема сексуального насильства.  Крім того, жінки часто прибувають в ЄС зі своїми дітьми чи дітьми своїх родичів чи друзів. На даний момент зареєстровано близько 2300 неповнолітніх без супроводу дорослих, однак міжнародні організації говорять про більшу кількість таких дітей без супроводу в країнах ЄС.

Також понад 2300 дітей були викрадені і вивезені в росію. Найбільший тягар по прийому біженців лежить на сусідніх Польщі, Румунії, Угорщині та Словаччині, однак ці країни часто не є країнами кінцевої зупинки біженців з України. Крім тимчасових рішень на території держав-членів ЄС для  жінок-біженок (таких, як,  наприклад, розселення в  гуртожитках і спортивних залах), необхідні також системні рішення, які допоможуть запобігти їх подальшій травматизації. Бо саме жінки і дівчата піддаються найбільшому ризику під час гуманітарних криз і масового переміщення, непропорційно часто потерпають від дискримінації і насильства за гендерними ознаками і ознакою статі. 

Багато жінок залишилися в Україні і були мобілізовані для участі в бойових діях чи для небойової підтримки: близько 15% українських військових є жінками і близько 300 тис. жінок-військових перебувають на полі битви. Є свідчення про те, що жінки-солдати в полоні піддавалися тортурам, приниженням і сексуальному насильству. В світлі цих свідчень надзвичайно важливо дотримуватися положень Женевської конвенції про гуманне поводження із військовополоненими (ст.13). Так само жінки складають другу лінію оборони, забезпечують життєво важливу логістику, яка включає евакуацію цивільного населення. Частина жінок або не хоче покидати Україну, або не може виїхати через роботу в установах критичної інфраструктури. 

Зростає кількість повідомлень про випадки сексуального насильства. Зґвалтування, сексуальні домагання, тортури, масові страти, геноцид, який російська армія використовує як зброю війни проти цивільного населення в Україні, є воєнними злочинами і мають переслідуватися у відповідності до положень міжнародного права і Римського статуту.

Масове переміщення і потік біженців, який спричинила війна в Україні, створюють умови для сплеску торгівлі людьми. Вже наявні неофіційні повідомлення про випадки торгівлі людьми відносно біженців, особливо жінок і неповнолітніх без супроводу дорослих.

Жінки, які перебувають в Україні та жінки-біженки, які прибувають до країн ЄС, не мають доступу до послуг щодо охорони сексуального й репродуктивного здоров’я і прав. Жінки мають мати доступ до повного спектру послуг по охороні сексуального і репродуктивного здоров’я, яка включає екстрену контрацепцію, протизаплідні засоби, законні і безпечні аборти, дородовий нагляд і кваліфіковану допомогу при пологах. Однак  доступ до засобів контрацепції ускладнений необхідністю наявності рецепту в Польщі й Угорщині. І водночас непокриття послуг сфери сексуального і репродуктивного здоров’я медичним страхуванням в Польщі, Румунії і Словаччині створює бар’єри в доступі до таких послуг: біженці змушені сплачувати за них самостійно. 

Доступ до екстреної контрацепції, постконтактної профілактики, безпечних і законних умов по перериванню вагітності в Україні і транзитних країнах має вирішальне значення для жінок, які були зґвалтовані російськими агресорами. Всі приймаючі країни повинні виконати своє зобов’язання, в тому числі у відповідності до національного законодавства, по гарантуванню доступу до аборту для жінок, які завагітніли в результаті зґвалтування. Майже повна заборона абортів в Польщі, нелегалізований медикаментозний аборт в Словаччині і недоступність його в Угорщині не дають можливості перервати вагітність таким жінкам. 

ДО ЧОГО ЗАКЛИКАЄ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ:

Інституції ЄС мають працювати над якомога скорішим наданням Україні статусу кандидата в члени ЄС і продовжувати працювати над інтеграцією в єдиний ринок ЄС у відповідності до Угоди про асоціацію для належного захисту українських жінок і дівчат;

Просить Комісію забезпечити правильну і повну реалізацію Директиви про тимчасовий захист у всіх 27 країнах-членах ЄС з тим, щоб вона поширювалася на жінок-біженок, які тікають від війни в Україні. Це необхідно для доступу таких жінок до їхніх прав, зокрема до медичного обслуговування, материнства, догляду за дітьми і доступу до ринку праці. Також ця Директива має включати і громадян третіх країн з довгостроковим правом перебування і інших груп громадян третіх країн, які втекли від війни в Україні. 

Необхідна спеціалізована підтримка жінок і дівчат, які пережили насильство, стали свідками насильства і сексуального знущання; державам-членам ЄС необхідно створити програми підтримки із адекватною психологічною і психіатричною допомогою, консультуванням для подолання травматичного досвіду; ЄС через відповідні фонди (за допомогою експертів і логістики) має підтримати зусилля по створенню належних механізмів звітності і документування в Україні та ЄС. Такі механізми включатимуть координацію збору показів постраждалих для подальшої передачі справ до Міжнародного кримінального суду; важливим є створення окремої платформи для реєстрації випадків гендерного, в тому числі  сексуального, насильства, пов’язаного із війною, а також забезпечення належних умов для цієї реєстрації, наприклад, спеціалізовані перекладачі.

Європарламент засуджує депортацію, переміщення жінок і їхніх дітей в Росію як таку, що суперечить Женевським конвенціям, наполягає на негайному поверненні в Україну всіх громадян України, які були насильно депортовані до Росії. 

Просить Міжнародний комітет Червоного Хреста взяти на себе відповідальність по встановленню місцезнаходження жінок, ув’язнених в російських тюрмах, і забезпеченню справедливого і гуманного поводження з ними (саме такі жінки можуть піддаватися особливим видам гендерного насильства).

Оскільки жінки і дівчата-біженки з України знаходяться під високим ризиком торгівлі людьми з ціллю сексуальної експлуатації або іншою ціллю, держави-члени ЄС мають гарантувати безпеку і свободу від сексуальної експлуатації жінкам і дівчатам-біженкам, в тому числі шляхом забезпечення безпечного і скоординованого транспортування між державами-членами ЄС. Держави-члени ЄС і ЄС мають оперативно виявляти і переслідувати в судовому порядку мережу торгівців людьми. Європарламент просить ЄС підтримати Україну в інвестуванні в засоби підвищення поінформованості і профілактику торгівлі людьми. Сексуальна експлуатація з метою сурогатного материнства і репродукції є неприйнятною й порушує людську гідність і права людини.  

Європарламент засуджує практику сурогатного материнства як таку, яка піддає жінок у всьому світі експлуатації, особливо жінок із низьким рівнем доходу. Просить держави-члени ЄС та ЄС приділити особливу увагу захисту сурогатних матерів під час вагітності, пологів і післяпологового періоду і дотримуватися всіх їхніх прав, а також прав новонароджених.  Просить ЄС та держави-члени ЄС вивчити масштаби сурогатного материнства, соціально-економічний контекст і становище вагітних жінок, а також наслідки для їх фізичного, психічного здоров’я і благополуччя новонароджених; закликає до введення обов’язкових мір по вирішенню проблеми сурогатного материнства, захищаючи права жінок і новонароджених дітей.  

Закликає до додаткового інвестування в заходи протидії торгівлі людьми, такі, як створення на території ЄС безоплатної україномовної телефонної лінії допомоги біженцям, які потерпіли від торгівлі людьми, чи тим, хто перебуває під ризиком торгівлі людьми, сексуального і гендерного насильства.

Закликає розробити спеціальні програми і мовні курси, а також забезпечити загальний доступ до догляду за дітьми, щоб полегшити інтеграцію в ринок праці ЄС. Для жінок-біженок вкрай важливим є отримання доступу до джерел існування, що включає можливість працювати і отримувати дохід. 

 Нагадує про Резолюцію 1325 Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» і всі наступні резолюції та закликає до їх виконання; наполягає на включенні жінок різних груп і маргіналізованих груп в ініціативи по запобіганню конфліктам, їх вирішення, процеси медіації і мирні переговори по всіх напрямках і закликає інституції ЄС створити цільову групу, в яку будуть включені жінки і громадянське суспільство на місцях; закликає надати допомогу із Інструментів добросусідства, розвитку і міжнародного співробітництва для фонду навчання жінок і неурядових організацій в Україні з метою їх участі у врегулюванні конфлікту і постконфліктному відновленні; закликає інституції ЄС та держави-члени звернути особливу увагу на гендерну рівність в своїх зусиллях по зупиненню війни.

Ця Резолюція Європейського парламенту є актом «м’якого права», вона має рекомендаційний характер і не передбачає наслідків за її невиконання. Однак вона вказує якого саме захисту і підтримки терміново потребують жінки, які тікають від війни, і жінки, які кожного дня відчувають на собі вплив війни, та як такий захист і підтримку забезпечити. Резолюція також показує недоліки практичного застосування актів «жорсткого права» ЄС, як-от, наприклад, Директиви тимчасового захисту. Вона є інструментом до змін і заповнення прогалин національного законодавства держав-членів ЄС. Ці деталізовані рекомендації можуть і мають згуртувати європейське співтовариство до активної співпраці у сфері боротьби з такими явищами, як: торгівля жінками і дітьми, сексуальне насильство, гендерне насильство і множинна дискримінація; надання системної допомоги Україні по фіксуванню воєнних злочинів проти цивільного населення, зокрема проти жінок і дітей, і притягненню винних до відповідальності за національним та міжнародним правом.

https://jurfem.com.ua/resoluitsia-evroparlamentu-vplyv-viyny-proty-ukrainy-na-zhinok/