На ЮУАЕС розроблено проєкт програми заходів, які підтвердять можливість подальшої роботи енергоблока №1 у період довгострокової експлуатації. Документ вже опрацювали в НАЕК «Енергоатом», тепер южноукраїнські атомники мають врахувати надані експлуатуючою організацією рекомендації. Наступним кроком стане схвалення в Державній інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), яка оцінюватиме програму на відповідність всім нормативним та технічним вимогам.

У документі передбачено виконання комплексу робіт з оцінки технічного стану обладнання, підвищення безпеки, модернізації, реконструкції, технічного переоснащення. Також має бути розроблений звіт з періодичної переоцінки безпеки. В цей документ входить аналіз впливу проведених модифікацій, старіння обладнання та будівельних конструкцій на надійність роботи  енергоблока. 

«До 2 грудня 2020 року ми маємо заявити регулятору про свої наміри щодо продовження роботи першого енергоблока ЮУАЕС або його зняття з експлуатації, - зазначив начальник служби надійності ресурсу та продовження експлуатації ЮУАЕС Борис Мікітков. – Ми плануємо подавати документи з обґрунтуванням подальшої експлуатації мільйонника». 

Ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України, яка дає право на довгострокову експлуатацію, перший енергоблок Южно-Української АЕС отримав у 2013 році.  Працювати на визначених у проєкті рівнях потужності мільйонник може протягом 10 років, тобто до грудня 2023-го. Подальша доля енергоблока залежить від його технічного стану, тож протягом відведеного часу атомники мають провести цілий комплекс заходів для пролонгації ліцензії.

З економічної точки зору підготовка до продовження довгострокової експлуатації більш вигідна, ніж будівництво нового енергоблока. Орієнтовні витрати на реалізацію заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки (КзПБ) складають приблизно 670 млн грн, і ще майже 50 млн мають піти на роботи інжинірингового характеру.  Для порівняння: вартість будівництва нового енергоблока АЕС за підрахунками експертів становить від 6 до 8 млрд євро.

Світовий досвід свідчить, що робота енергоблока у період довгострокової експлуатації – це не тільки економічно доцільне рішення, а й обґрунтоване з точки зору забезпечення необхідного рівня безпеки. «Україна не першою пішла таким шляхом, - підкреслив Борис Мікітков. - Це міжнародний підхід, який схвалений МАГАТЕ».

Заходи, які підтвердять можливість подальшої роботи енергоблока №1 у період довгострокової експлуатації, розплановані на 10 років. Цей процес контролюють у ДІЯРУ. Зокрема, 2020-й атомники вважають результативним, незважаючи на те, що  він досить важкий через введення нової моделі ринку електроенергії та тривалий карантин. До кінця поточного року у рамках підготовки до подальшої роботи енергоблока №1 у період довгострокової експлуатації южноукраїнські атомники готуються виконати ще низку заходів.