Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

На засіданні Басейнової ради Південного Бугу обговорили проблеми басейну річки

27.05.2020
Управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУ АЕС

Фахівці Южно-Українського енергокомплексу 22 травня взяли участь у IV засіданні Басейнової ради Південного Бугу. В умовах карантину, введеного в Україні через спалах коронавіруса COVID-19, воно пройшло в режимі відеоконференції. Під час наради основну увагу було приділено аналізу проблем басейну річки Південний Буг, очищенню притоків малих річок, а також підвищенню рівня Олександрівського водосховища до проєктної позначки 20,7 м як одному з шляхів вирішення проблеми дефіциту води в нижній течії.

У процесі обговорення проблем басейну Південного Бугу був зроблений аналіз водності річки за останні 4 роки, названі основні чинники, що впливають на стан цієї водної артерії в нижній течії. Доповідач - заступник Голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Олег Деркач - серед причин дефіциту води та неможливості здійснення сьогодні санітарного попуску назвав, зокрема, кліматичні зміни, значну зарегульованість русла, випаровування, підтоплення та надмірне використання води. Крім цього він вважає, що відсутність у басейні сучасної системи очищення стоків призводить до цвітіння води, і як наслідок - збільшення температури, іншим негативним наслідкам.

У своїй доповіді О.Деркач зупинився також на ініціативі НАЕК «Енергоатом» оздоровлення малих річок, які впадають у Південний Буг. На його думку, до цієї проблеми необхідно застосовувати систему заходів і не зупинятися лише на очищенні русла. Южно-українські гідроенергетики підтримали пропозиції представника НЕЦУ в частині того, що до вирішення питань оздоровлення річки треба підходити комплексно, зазначивши, що в своїй діяльності енергокомплекс постійно додає максимум зусиль для відновлення природного балансу та мінімізації можливого впливу на довкілля.

Фахівці ВП ЮУАЕС, у свою чергу, підкреслили, що реальним виходом у вирішенні проблем дефіциту води в нижній течії Південного Бугу може стати підвищення рівня Олександрівського водосховища до проєктних 20,7 м. «При цій позначці майже 2/3 корисної ємності водойми, - а це 46 млн м3 із загальних 72,6 млн3 - упродовж тривалих маловодих періодів використовуватиметься для водопостачання населення, санітарно-екологічних попусків зокрема, - каже заступник начальника гідротехнічного цеху з експлуатації водосховищ Каскаду ГЕС-ГАЕС ВП ЮУАЕС Андрій Гнезділов. - Це дозволить уникнути складних ситуацій з гострим дефіцитом води в нижній течії річки, які спостерігаються впродовж останнього десятиріччя. Наповнюватися водосховище буде в період весняного паводку, коли наповненість річки дозволить акумулювати воду».

А. Гнезділов зазначив також, що з 1998 року на постійній основі підприємство виконує екологічний моніторинг навколишнього середовища в зоні впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища. Його результати отримали позитивну оцінку двох міністерств - екології та природних ресурсів і охорони навколишнього середовища України, а також Національної академії наук України.

На основі аналізу та експертних оцінок фахівці прогнозують, що підвищення рівня водойми до 20,7 м дасть позитивну тенденцію до стабілізації екологічної обстановки в нижній течії Південного Бугу. «Практика розвинених країн показала, що за умови виконання необхідних природоохоронних заходів багаторічна експлуатація великих водосховищ комплексного призначення, яким є й Олександрівська водойма, дозволяє мінімізувати наслідки та зберегти екологічну рівновагу», - резюмував Андрій Гнезділов.

Після обговорення доповідей голова Басейнової ради Південного Бугу Віталій Мокін виніс на розгляд пропозицію зі створення тимчасової робочої групи, основним завданням якої буде вивчення проблем і пошук компромісних рішень з оздоровлення масиву вод річки в Миколаївській області. Групі також доручено вивчити досвід інших водокористувачів. Її склад поки обговорюється. Імовірно туди увійдуть представники наукових установ, органів влади Миколаївської області та громадськість.

Южно-українські фахівці підтримали створення такої групи і заявили про готовність до співпраці.

Перший звіт група має надати Басейновій раді вже наступного року.