У кожної допитливої людини, яка слідкує за перебігом подій щодо розповсюдження у світі коронавірусу, неодмінно виникнуть логічні питання, на які нескладно знайти відповіді, але які чомусь зовсім недостатньо висвітлюють ті, хто повинен це робити згідно з займаними посадами.

Насамперед, 2 питання:

1). Як же у ході еволюції, котра тривала сотні мільйонів років, виживали макроорганізми (тварини і рослини, а потім і людина) під безжальними атаками паразитів (вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, гельмінтів та багатьох інших) і взагалі вціліли?! Без досягнень сучасної медицини!

2). Чому Китай у досить короткий термін переломив негативну тенденцію і в основному локалізував епідемію, наразі закріплює успіх, а країнам Заходу це поки що не вдається?

Відповідь на друге питання коротша, тому розпочнемо з неї. Кожен лікар знає, що існують східна і західна концепції медицини. Західну медицину засновували Гіппократ, Парацельс та багато інших геніальних особистостей, в той період Схід та Захід йшов паралельними шляхами і було багато спільного – тобто організм людини розглядався як цілісна система і лікування фактично було оптимізацією цієї системи.

В епоху розвиненого капіталізму шляхи розійшлися, аналіз причин та наслідків виходить за межі теми даної публікації, так само, як і геополітичні аспекти проблеми. Допитливі можуть знайти в Інеті матеріал «Ройял Райф. Історія одного відкриття» – як ще в 30-ті роки минулого сторіччя було винайдено надзвичайно ефективний метод знищення паразитів, у тому числі вірусів. І Парацельс, і Ройял Райф набагато випередили свій час, тому передбачувано були знищені конкурентами – «бізнесменами» від медицини. Парацельса взагалі вбили на 49-му році життя, а Ройяла Райфа зацькували і змусили відмовитися від свого методу.

Ройял Райф, Парацельс

Трагічна доля цих геніальних вчених (а таких прикладів багато) – яскрава ілюстрація в контексті відповіді на питання, що поставив нам коронавірус, зокрема, чому західна концепція медицини виглядає, скажімо так, не досить переконливо у сьогоденній форсмажорній ситуації. Бюрократична верхівка офіційної медицини в усі часи, як ота свята інквізиція, винищувала альтернативні різновиди медицини, а суспільні закони невблаганно свідчать, що відсутність конкуренції породжує застійні явища і деградацію. Але істина завжди пробиває собі шлях – і в наші часи серед дипломованих лікарів достатньо Парацельсів і Ройялів Райфів, котрі наразі героїчно працюють і неодмінно витягнуть на собі вирішення проблеми коронавірусу, а надалі й інші виклики, що будуть поставати перед нами – попри усі перешкоди від шахраїв і невігласів від медицини.

Відповідь на перше запитання неодмінно налаштує нас на оптимістичну хвилю. Всевишній надав нам могутню захисну зброю – ІМУННУ СИСТЕМУ, або ІМУНІТЕТ. Але водночас і випробовує нас легіонами бісовщини – отими самими різноманітними паразитами! Вони безперервно намагаються пробити нашу захисну систему, за допомогою мутацій змінюються та маскуються, імунітет пристосовується – і так без кінця – вічне змагання снаряду й броні! Найбільш підступними з паразитів є саме віруси – тому що вони ховаються у клітинному ядрі хазяїна і «дістати» їх хіміопрепаратами і при цьому не завдати шкоди макроорганізму – дуже важко. Проти інших паразитів хімія спрацьовує – за умови обережного застосування, а проти вірусів – практично безсила. Антибіотики на віруси не впливають – лікарі їх призначають для знищення бактеріальної мікрофлори, котра атакує організм, вже послаблений вірусом. Антивірусна терапія базується на стимулюванні імунної системи організму, щоб його підтримати і дати час на формування лінії захисту.

За несприятливих умов імунній системі важко впоратися з агресивним мікроорганізмом: 1) коли екземплярів вірусу забагато; 2) коли мутація вірусу дуже агресивна; 3) коли атаку здійснюють одразу кілька різновидів паразитів; 4) коли імунітет послаблений з різних причин (про це нижче).

З огляду на перший пункт, карантинні заходи надзвичайно важливі – з кількома випадковими вірусними частинками організму набагато легше впоратися, аніж з мільйонами чи мільярдами, котрі знаходяться у мікрокраплях, що розповсюджує носій інфекції.

Але якщо імунітет нульовий, то і з одним екземпляром вірусу організм не впорається, ніякий карантин не врятує. Чому в багатьох випадках вмирають онкохворі після курсів хіміотерапії? Від звичайних бактерій, які у здорової людини легко нейтралізуються імунною системою. Це загальновідомо, і тому лікарі після хіміотерапії наполягають на жорсткому карантині, поки імунітет поступово відновиться. І хворі на ВІЛ фактично помирають не від самого вірусу, а від вторинної інфекції, котра накидається на беззахисний організм і знищує його. (матеріал скорочено)

Все буде добре! Шануймося! Поводьмося мужньо і цілеспрямовано – і перемога наша! Бували у нас виклики й набагато гірші!  Сергій Редько, біохімік за освітою

Виконком міської ради і надалі буде Вас інформувати різними точками зору на наше сьогоденне життя, яке має нас змінити, інакше ми ще довго будемо вчитись жити.

Зокрема мова йдеться про охорону здоров’я і «нездорове» до неї ставлення з боку наших можновладців, бо як інакше називати мізерні зарплати лікарів та іншого персоналу лікарень? Мабуть не гроші мали б ходити за лікарем, а «здорова» система охорони здоров’я за нами, а від цього і лікарі б працювали б за пристойну платню.

Нажаль не тільки ця важлива ланка нашого життя поки що не за нас. Та світ змінюється, будемо змінюватись і ми!     Будьмо здорові!