Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

На березі Олександрівського водосховища тривають археологічні розкопки

21.10.2016
Відділ роботи з громадськістю та ЗМІ ВП ЮУ АЕС

На правому березі Олександрівського водосховища працює Миколаївська експедиція Інституту археології Національної академії наук. Розкопки ведуться на території двох унікальних об’єктів – Лідиної Балки та урочища Гард. Археологічні дослідження виконуються в рамках договору між ВП «Южно-Українська АЕС» і Інститутом археології НАНУ. Фінансуються роботи за рахунок атомної станції.

Обидві історичні пам’ятки багатошарові - розкривають цілу низку історико-археологічних періодів. Найдавніший з них належить до епохи неоліту, найпізніший - до часів українського козацтва та хутірських поселень початку 19 сторіччя. Археологічні експедиції тут працюють не перший рік.

Історичну пам’ятку Лідина Балка відкрито 2007 року в процесі підготовки до підняття рівня Олександрівського водосховища. Наступного року тут розпочалися стаціонарні розкопки. Виявлено, що найдавніші  археологічні нашарування в Лідиній Балці належать до періоду пізнього неоліту. Вище розташовується шар енеоліту, в тому числі трипільської культури. Над ними виявлено знахідки доби ранньої бронзи, а саме ямної, катакомбної  та інших культур.

Цього року археологи продовжують досліджувати в Лідиній Балці масштабну культову споруду часу середньої бронзи (перша половина ІІ тис. до н.е.) діаметром близько 20 м. У північній частині кільця, викладеного з каміння, знаходиться вівтар – 5 антропоморфних стел, розташованих у певному порядку. До складу споруди входили також декілька  менгірів - гранітних культових брил зі слідами обробки та низка інших цікавих з точки зору археологічної науки знахідок. «Подібний культовий комплекс – дуже рідкісне явище для епохи середньої бронзи», - розповідає керівник експедиції науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віктор Фоменко, - слід зазначити, що роботи наші дуже складні, культурний шар у Лідиній Балці сягає 1,8 метра. Його розробка йде за спеціальною методикою, яка нарівні з фінансовими питаннями накладає відбиток на терміни робіт. На сьогодні вивчено близько 70-80% площі пам’ятки.

Не менш унікальний та складний і інший об’єкт археологічних досліджень у зоні розташування Олександрівського водосховища – урочище Гард. Тут на прибережній ділянці (Гардовому клині) сконцентровано пам’ятки раннього та пізнього неоліту, трипілля, енеоліту, епохи бронзи, сабатинівської культури, римської доби та часів Запорізького козацтва - Буго-Гардівської паланки. Загалом у цьому місці нашаровуються до десятка культурних горизонтів, кожен з яких розкриває свою епоху, та 3 різночасових могильники. За твердженнями вчених, у двометровому шарі ґрунту відображено історію розвитку людства протягом  7 тисяч років. Про знахідки одного з таких проміжків – періоду неоліту - старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Микола Товкайло розповідає так: «На цьому поселенні зафіксовано самі початки переходу людей до осілого способу життя з поширенням форм відтворюючого господарства - землеробства та скотарства. Тобто, це початок неолітичної революції».

З часу відкриття в 30-ті роки минулого сторіччя було здійснено декілька спроб глибокого вивчення археологічної пам’ятки Гард, та жодну з них не було завершено.  У рамках договору з ВП ЮУАЕС системні роботи на території цього об’єкта розпочалися 2006 року. «Загалом це унікальна пам’ятка. Таких у Європі можна перерахувати на пальцях. Кожного року вона приносить якусь сенсацію», - наголошує М.Товкайло. У день наших  відвідин археологи працювали на горизонті пізнього енеоліту (мідного віку) – ранньої бронзи. Під шаром землі вони віднайшли могильник усатівської культури: захоронення, кам’яні поховальні споруди, кромлехи, священні камені – менгіри тощо. Усього в урочищі Гард розкопано вже близько 700 квадратних метрів..

Територія Южно-Українського енергокомплексу в сферу робіт постійнодіючої Миколаївської експедиції Інституту археології НАНУ увійшла в 1978 р. У ложі Олександрівського водосховища з 1989 р. по сьогоднішній день розкопано понад 50000 кв. м. Роботи велися поетапно, у межах пускових комплексів Ташлицької ГАЕС.

Законодавчими актами з охорони пам'ятників історії та культури, зокрема, Законом України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.) передбачено фінансування охоронних археологічних досліджень за рахунок будівництва промислових об'єктів. Усього в зоні Южно-Українського енергокомплексу виявлено близько 50 археологічних пам'яток, де представлено практично всі етапи історії заселення Гранітно-степового Побужжя з прадавніх часів (кам'яний вік) до Запорізького козацтва (XVII - XVIII століття).  Частину з них відкрито      завдяки будівництву АЕС, ГЕС і ГАЕС.