Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

Основні положення нового Кримінального процесуального кодексу України

13.12.2012
Миколаївська обласна державна адміністрація

Основні положення нового Кримінального процесуального кодексу України

З 20 листопада в Україні почав діяти новий Кримінальний процесуальний кодекс. Він вніс суттєві зміни у систему нинішнього судочинства і правоохоронної системи загалом. Новації обіцяють тотальне розвантаження слідчих ізоляторів через запровадження системи домашнього ув’язнення. Тепер правоохоронці зобов’язані всі заяви, з якими у відділки міліції звертаються громадяни, вносити у Єдиний реєстр досудових розслідувань, і це певною мірою знівельовує домінування статистики над здоровим глуздом у міліцейській роботі. Відтепер усі слідчі дії, пов’язані із обмеженням прав і свобод громадян, контролюватиме слідчий суддя. Головний плюс — відкритість і публічність процедури.

Раніше слідчий виносив постанови про проведення обшуків, виїмок, ексгумації і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Тепер подібні питання вирішуватимуться у судовому засіданні, і — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуть ці дії, отримають право оскаржити їх.

Революційним кроком нового КПК стали нові правила оцінки доказів: без підтвердження у суді жодне показання не може бути покладено в основу вироку. При цьому суд, за підсумками процесу, може винести тільки 2 вироки: виправдувальний або — обвинувальний. Якщо вини людини не довели — вона вільна. Повернути справу на додаткове дорозслідування — неможливо. Сьогодні в українському судочинстві менше 1% виправдувальних вироків. Спеціалісти очікують, що таких вироків суттєво побільшає. Це наблизить Україну до європейських стандартів.

До традиційних запобіжних заходів — арешту та застави — додасться ще і домашній арешт, коли місцезнаходження підозрюваного контролюватимуть електротехнічні засоби. Тобто, на руку підозрюваного надіватиметься електронний браслет, щоб відстежувати його переміщення. Сам арешт застосовуватимуть лише у виняткових випадках, і при цьому таку необхідність сторона обвинувачення повинна довести суду.  На сьогодні ця норма хоча і вступила у дію, проте реального її втілення очікувати ще не варто. Швидше за все, перебування підозрюваного під домашнім арештом контролюватимуть правоохоронці “у ручному режимі

Змінюється вся система кримінально-процесуального провадження та система оперативно-розшукової діяльності. Змінюється підхід до проведення перевірки за скаргою громадян. Раніше реєструвались  матеріали, заяви, звернення, проводились перевірки, і потім уже за кілька днів вирішували, чи є там склад злочину, порушували справу чи відмовляли у її порушенні.  

Єдиний реєстр досудових розслідувань. Згідно із новим КПК, усі повідомлення, які надходять у міліцію, одразу вважаються порушеними справами. Загалом, зараз немає такого поняття, як порушена кримінальна справа: всі відомості по справі вносяться у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Це означає, що по всіх зверненнях громадян буде проводитися більш ретельна перевірка, оскільки всі стадії  кримінальної справи погоджує вже і прокурор, і суд. Це призведе до більш якісного розгляду звернень громадян.

Однак, люди мають пам’ятати, що, окрім міліції, існують ще й інші установи. Приміром, справи про цивільно-правові відносини не належать до компетенції правоохоронців. І якраз їх серед усіх звернень є найбільше.

У будь-якому разі, правоохоронці не мають права не прийняти у людини заяву. Тільки після внесення її у Єдиний реєстр слідчий має процесуально довести, що у заяві немає складу злочину.  

Запровадження Реєстру та ліквідація стадії порушення кримінальної справи  мають свої позитивні наслідки. Тепер будуть реєструватися всі звернення про злочини. Позитивом є те, що унеможливлюється повернення справи на додаткове розслідування, і тепер суд повинен буде виносити виправдувальний вирок.

Найцікавішими змінами, які запроваджуються у міліцейській системі, є укладання угод зі слідством. Такі угоди можуть бути різними. Наприклад, визнання своєї провини в обмін на пом’якшення покарання. Інша — це угода із потерпілим. Проте, угоди не розповсюджуються на важкі й особливо важкі злочини, але у багатьох випадках дають можливість зменшити покарання. Наприклад, якщо підозрюваний може повідомити слідству вкрай важливу інформацію у розслідуванні справи, він тим самим “заробить” собі зменшення покарання. Перед підписанням такої угоди суд повинен перевірити, чи за добровільної згоди вона відбувається, та повідомити підозрюваного про можливість відмовитися. Угода може відбутися, якщо немає потерпілого. Інакше — потрібно домовлятися ще й із ним. При досягненні порозуміння всіма сторонами суд усе ж призначає покарання, але — воно буде значно толерантнішим.

Відтепер юристи, котрі не мають адвокатського свідоцтва, не зможуть здійснювати захист у кримінальному процесі.

Кримінальний кодекс передбачає, що захисником може бути адвокат, внесений до Єдиного реєстру адвокатів й адвокатських об’єднань. Родичі, правозахисники, фахівці у галузі права позбавляються такої можливості. Тобто, у кримінальному судочинстві мають право брати участь виключно професіонали.  Суттєво посилюється роль адвоката: так, він отримує доступ до всіх матеріалів справи. Запроваджена також повна заборона доступу до матеріалів, що містять адвокатську таємницю.

Однією із кардинальних новацій є суд присяжних.

Цей механізм може бути застосований лише у справах, де мова йде про можливе пожиттєве ув’язнення. Присяжними можуть стати тільки особи, яким виповнилося 30 років і які — не старші 65 років. Вони, зокрема, не повинні мати непогашеної судимості та психічних захворювань, не можуть бути народними депутатами, суддями чи правоохоронцями.