Реформа освіти покроково: «Крок 2 – практично-діяльнісний»

Освіта 31.05.2019 Версія для друку

Управлінням освіти Южноукраїнської міської ради у газеті «Контакт» за 4 квітня 2019 року започатковано серію блокованих публікацій в змісті яких мешканці міста отримають відповідь на питання реформування галузі «Освіта», впровадження Закону України «Про освіту». Сьогодні до Вашої уваги «Крок другий, практично - діяльнісний».

На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається реформування освітньої галузі. Головна мета нововведень – створення Нової української школи, осередку знань і можливостей для самореалізації та всебічного особистісного розвитку кожної дитини.

Назріло питання формування педагогічних кадрів нового типу. Враховуючи можливість і пріоритетність кадрових питань, у навчальних закладах робота спрямована на систему заходів, які допоможуть перебудувати свідомість кожного учасника навчально - виховного процесу, переосмислити нововведення та зміни, які є на часі, та змінити власні підходи до процесу навчання та виховання учнів Нової української школи.

Кадрова політика закладів освіти міста будується з урахуванням підвищених професійних вимог до вчителя, що обумовлюється інтенсивністю оновлення, модернізацією всіх компонентів освітнього процесу на всіх ступенях системи освіти і набуває значної актуальності у зв’язку з переходом початкової ланки закладів освіти до нового змісту, структури та терміну навчання. Сучасний загальноосвітній навчальний заклад потребує вчителя – психолога, вчителя – технолога, вчителя – дослідника, який повинен вміти творчо розв’язувати професійні проблеми.

Реформування загальної середньої освіти передбачає вміння вчителів початкової школи адаптувати засоби та форми навчання до нових вимог часу. Із цією метою необхідно було підготувати всіх педагогів міста, які будуть працювати з учнями початкових класів. Комунальною установою «Консалтингово – методичний освітній центр» було проведено моніторинг кількісно – якісного складу педагогічних працівників початкової ланки, фізичної культури, музичного та образотворчого мистецтва, іноземних мов, інформатики, які працюють в початковій школі, складено перспективний план підвищення кваліфікації вчителів, підготовлено листи до адміністрації Миколаївського обласного інституту післядипломної освіти щодо проходження курсів підвищення кваліфікації педагогів початкових класів на базі міста.

Однією з форм підвищення кваліфікації є курсова перепідготовка, яка відбувається планово з урахуванням побажань педагогічних працівників щодо змісту, форм та методів проходження курсів. Курсова перепідготовка поєднується з методичною роботою на різних рівнях та із самоосвітою. Новою формою курсової перепідготовки стало дистанційне навчання.

Поряд з курсовою перепідготовкою широко застосовуються можливості самоосвітньої діяльності. Кожен педагог займається самоосвітою згідно з індивідуальним планом підвищення кваліфікації, який включає у себе опрацювання післякурсових завдань. Дистанційна форма реалізована на сайті студії онлайн – освіти EdEra, яку пройшли всі педагоги початкової ланки та заступники директорів , які курують початкову освіту, очна форма організована інститутом через проведення тренінгових занять , інтерактивних лекцій, практичних занять, дискусій, конференцій, самоосвітньої роботи слухачів.

У системі методичної роботи є заходи, що сприяють підвищенню кваліфікації: конференції, семінари, методичні кафе, педагогічні читання, тренінги, квести тощо. Пріоритетними напрямами системи підвищення професійної компетентності педагогічних працівників є:

формування ключових компетентностей;
моніторинг якості освітньої діяльності;
самоосвітня діяльність педагога;
залучення педагогічних кадрів до дослідної роботи.

Із метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти, заступників директорів з навчально виховної роботи в рамках Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти від нашого міста підготовлено: три педагоги – тренера для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи (Косякова С.Ю., Онощенко Л.І., КурєнковаЛ.І.), один тренер щодо впровадження ігрових та діяльнісних методів навчання «Гра по – новому , навчання по – іншому в освітньому просторі Нової української школи » Кобилинська В.В, два педагоги – тренери для підвищення кваліфікації заступників директорів з навчально виховної роботи (Пташник В.В., Терещенко В.Г.), за сприяння МОІППО на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти при Академії педагогічних наук України пройшли навчання два експерти для сертифікації вчителів початкової ланки Терещенко В.Г. та Овчаренко Т.П.

Щорічно, починаючи з 2019 року, кожен педагог має право обрати та пройти навчання за компетентнісно – діяльнісними модулями, які допоможуть їм підвищити свої знання з тих питань, які їх цікавили. (Стаття 27 Закону України «Про освіту»). Модуль «Моделювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти» пройшли 28 керівників закладів освіти.

Робота з даного напрямку має бути продовжена через каскадну модель, до якої уже сьогодні мають долучитися усі педагоги кожного навчального закладу. Адже тільки тоді можна побудувати цілісну систему, коли ми всі будемо чітко розуміти як було побудовано фундамент Нової української школи, коли кожен з нас буде готовий до змін, яких вимагає сьогодення.

Діяльність психологічної служби в умовах сучасного реформування освіти

Налагодження здорової психологічної взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу – це головна місія психологічної служби в контексті Нової української школи. Саме фахівці психологічної служби стають важливими агентами змін, перебуваючи в центрі освітньої реформи і фасилітуючи дії всіх суб’єктів освітнього простору через організацію та здійснення відповідного психологічного супроводу на новому рівні

До штатного розпису кожного закладу загальної середньої освіти нашого міста введено ставки практичних психологів та соціальних педагогів. Метою їх діяльності є охорона психічного здоров'я і надання психологічної допомоги (психологічної підтримки) всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Цілі та завдання діяльності визначені Положенням про психологічну службу у системі освіти України (затвердженого наказом МОН №509 від 22.05.2018р.)

З метою реалізації даних завдань, у вересні-жовтні 2018р. КУ «Консалтингово-методичний освітній центр» ініційовано проведення методичних консультацій для класоводів 1-х класів НУШ. В ході консультацій педагоги пройшли анкетування з визначення позитивних змін впровадження НУШ, фіксації труднощів, які виникли за перші тижні освітнього процесу та ін., поділились своїми спостереженнями та першими висновками. За результатами даної роботи організовано проведення міського психологічного заняття для вчителів 1-х класів та практичних психологів шкіл «Адаптація першокласників до навчання в умовах НУШ» на базі ЮЗШ №3.

Протягом року практичними психологами здійснювалися спостереження, діагностування рівня шкільної мотивації та адаптації, розвивальні заняття з дітьми. За результатами даної діяльності у всіх школах міста проведено підсумкові педагогічні консиліуми щодо адаптації першокласників у 2018-2019 н.р. Порівняльні результати попереднього та цього навчального року свідчать про мінімальну різницю у рівнях адаптації дітей всіх шкіл міста.

Міністр освіти і науки України Л. М. Гриневич наголошує на необхідності створення всебічно розвиненої системи зі зміною підходів до ролі та роботи психолога в школі та визначає нові завдання психолога в школі серед яких: консультування та надання психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, навчання школярів справлятися зі стресом та напругою, допомога вчителям з емоційним перенапруженням, професійним вигоранням, сприяння вчителям в опануванні та розробленні інноваційних освітніх технологій тощо.

Вирішення питань щодо формування особистості учня в нових умовах навчання, допомога батькам учнів та адаптація педагогів до нових вимог зумовлюють напрямок діяльності не лише психологічної служби, а й освітньої галузі вцілому. Враховуючи зовнішній та внутрішній вплив, пов'язаний із технологізацією освітнього процесу, суспільний розвиток, позитиви та негативи засилля інтернет-мережі, міським головою В.К.Пароконним спільно з управлінням освіти ініційовано проведення загальноміського «круглого столу» для практичних психологів, соціальних педагогів та представників інших державних служб міста щодо діяльності соціально-психологічної служби на шляху реформування галузі. Спільна стратегія діяльності міської влади та управління освіти є засобом подолання негативних явищ та ризиків сучасності.

Епіцентром освітнього простору є й залишиться особистість учня. Нова українська школа є більш відкритою для батьків та громадськості, більше уваги освіті й вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку та виховання дітей. Формат заходів досягнення цієї мети різноманітний: психологічні тренінги, психологічні практикуми, батьківські клуби та семінари, презентації, консультації.

Фахівці психологічної служби позитивно налагоджують тісне співробітництво школи з батьками, що сприяє створенню навколо учнів атмосфери довіри, взаєморозуміння, підтримки, єдиних вимог. Актуальними питаннями, що потребують уваги працівників психологічної служби в умовах НУШ є:

1) супровід готовності вчителя до педагогіки партнерства в умовах НУШ.

2) впровадження ненасильницької комунікації у Нову українську школу.

Основні принципи педагогіки партнерства у НУШ: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лідерство (право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Державний стандарт передбачає розвиток в школі не лише когнітивного інтелекту, а й емоційного. Емоційний інтелект – це показник нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей. Емоційний інтелект – складова частина соціальної компетентності. Розвиток емоційного інтелекту в умовах освітнього процесу сприяє впровадженню технології Ненасильницької комунікації у Нову українську школу.

Ненасильницька комунікація – це усвідомлення того, як ми виражаємо свої думки і намагаємося чути інших. Дану технологію розробив та втілив у життя американський дослідник Маршал Розенберг. Практичні психологи нашого міста успішно пройшли навчання «Технологія ННС» протягом 2017-2019 років, отримали відповідні сертифікати та тепер мають можливість впроваджувати методи ненасильницької комунікації в освітній процес.

Методи, за допомогою яких діє зазначена технологія наступні: по-перше, безоціночне спостереження, по-друге, визнання почуттів власних та інших людей), то-третє, визначення потреб, та як результат – висловлювання прохання.

Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти в умовах реформування освіти

Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою.

З переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.

Концептуальні засади реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року проголошують побудову освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей дитини кожної вікової групи.

Принципи побудови дошкільної та початкової освіти: в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Зокрема,

гуманізм як норма поваги до особистості, доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля;
визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;
урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини;
опора на досягнення попереднього етапу розвитку;
забезпечення реалізації можливостей дитини тощо.

У Базовому компоненті дошкільної освіти (у редакції 2012р.) та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) визначається пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, середовищного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитини, її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний, художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду.

Реалізація вимог однієї із освітніх програм дошкільної освіти, це програма «Впевнений старт» (нова редакція), розроблена на виконання Плану пріоритетних дій Уряду в 2017 році передбачає застосування вихователями закладу дошкільної освіти діяльнісного підходу, врахування специфічних видів дитячої діяльності (ігрова, комунікативна, образотворча та ін.), забезпечує формування психологічної зрілості, життєвих компетентностей і готовності до систематичного навчання в Новій українській школі старшого дошкільника.

Початкова школа, опираючись на набуття дошкільного дитинства, має забезпечити подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Освітній процес у початковій школі (відповідно до положень нового Державного стандарту початкової освіти) організовують за циклами, враховуючи вікові особливості фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6–10 років.

Цикли початкової школи

► адаптаційно-ігровий ► 1–2 класи;

► основний ► 3–4 класи.

Така циклічність сприятиме поступовому, психологічно комфортному переходу дитини від гри до навчання — провідних видів діяльності дошкільного та молодшого шкільного віку.

Питання наступності між дошкільною та початковою ланками освіти з року в рік не втрачає актуальності, так як є першою ланкою наступності в умовах реформування.

Протягом 2018-2019 н.р. у закладах дошкільної освіти (далі ЗДО) №2,3,6,8, Центру розвитку дитини (далі ЦРД) «Гармонія» та закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) № 1,2,3,4 проведено вивчення питання щодо наступності між дошкільною та початковою ланками освіти у формі моніторингового дослідження – методом анкетного опитування (вихователі старших груп, вчителі перших класів), анкетного опитування (методисти ЗДО, заступники директорів початкової школи ЗЗСО), спостереження, відвідування спільних заходів.

Загальна кількість респондентів становила –47 осіб, із них: вихователі (19), учителі (17), методисти ЗДО (7), заступники директорів початкової школи ЗЗСО (4).

Узагальнюючи результати дослідження зроблено наступні висновки:

більшість респондентів (майже 90 %) вважають, що між дошкільним навчальним закладом і початковою школою існує наступність;
половина опитуваних частково ознайомлені з програмовими вимогами щодо навчання та виховання (мається на увазі вчителі - освітніми програмами дошк. закладів, а вихователі – початкової школи);
механізм наступності між дошкільною та початкової освітою реалізується насамперед завдяки спільній участі педагогів ЗНЗ і ДНЗ у відкритих заняттях, проведеннях семінарів-практикумів, батьківських зборів;
педагоги насамперед вказують на необхідність поліпшення їхньої обізнаності загальної комп’ютерної грамотності, методики викладання предметів/занять, вивчення нормативних документів;
основними причинами неуспішності окремих учнів є недостатній рівень сформованості навичок самостійності, гіперактивність, байдужість батьків;
респонденти зазначають, що підготовка дітей до школи насамперед полягає в розвитку логічного мислення, відповідальності та самостійності, умінні спілкуватися з однолітками та дорослими;
більшість учителів (64%) частково методично підготовлені до роботи з учнями в умовах реформування початкової освіти, тому потребують допомоги в роботі з дітьми;
у цілому учасники освітнього процесу частково схвалюють реформування освіти. Учителі є більшими прихильниками проведення змін у системі початкової освіти.

З метою вивчення організації наступності між дошкільною та початковою ланками освіти проведено анкетне опитування методистів ЗДО, заступників директора з НВР початкової школи.

Анкетне опитування включало вивчення таких форм реалізації наступності: взаємодія закладів освіти, форми методичної роботи, співпраця між закладом дошкільної освіти і початковою школою на рівні заходів з дітьми, інформаційно-просвітницький аспект взаємодії закладів дошкільної освіти та початкової школи, спрямований на батьків і на педагогів.

Взаємодія закладів передбачає проведення закладами освіти внутрішнього моніторингу якості освіти .

Протягом вересня-жовтня у ЗЗСО проведені моніторингові дослідження особистих досягнень учнів 1-х класів в умовах впровадження Державного стандарту початкової освіти та узагальнено на рівні міста . Всього спостереженню підлягало 459 учнів 1-х класів.

У травні місяці заплановано проведення ІІ етапу дослідження особистих досягнень учнів 1-х класів та порівняння з попереднім.

У ЗДО щороку у травні проводяться педагогічні моніторингові дослідження рівня сформованості ключових компетентностей у вихованців в умовах впровадження Базового компоненту дошкільної освіти ( педагогічний моніторинг досягнень за 4-ма рівнями:високий, достатній, середній низький ). За результатами досліджень більшість дітей добре підготовлені до навчання у школі. Як правило, це результат діяльності працівників дошкільних навчальних закладів та батьків.

З метою обміну досвідом щодо використання ігрових методів і прийомів, форм організації діяльності дітей, системи роботи з розвитку мовлення, формування пізнавальних процесів, соціалізації дитини сплановані індивідуальні та інтерактивні (колективні, колективно-групові, групові) форми методичної роботи:

підготовка і проведення спільних педагогічних рад, семінарів-практикумів, засідань «круглих столів», методичних об’єднань, творчих груп, консультацій, тематичних виставок;
взаємовідвідування вчителями та вихователями відкритих занять з дітьми старшого дошкільного віку та уроків у початковій школі;
сприяння самоосвіті педагогів, підвищення їх фахової майстерності.

У часи реформування освіти актуальним залишається питання самоосвіти.

Педагогами щорічно складаються плани самоосвіти, які мають за мету придбання нових наукових і методичних знань, практичних навичок; беруть участь у вебінарах, творчих зустрічах, методичних комісіях, заходах міського, обласного рівнів, використовують передовий педагогічний досвід, застосовують інноваційні педагогічні технології, є користувачами Інтернет -видань, Інтернет- сайтів.

З метою дослідження умов реформування загальної середньої освіти на кінець 2018-2019 н. р. в контексті освітньої діяльності вчителів 1 класів з питань педагогіки партнерства, методів та техніки викладання, оцінювання учнів, отримання інформації про ставлення батьків до тих змін, які відбуваються у навчальному закладі в процесі запровадження Нової української школи з 15 до 22 травня 2019 р. у закладах загальної середньої освіти проведено анкетне опитування. До опитування залучено вчителів , які працюють у 1 класах у 2018-2019н.р. (17 осіб) та батьків учнів 1-х класів (170 осіб).

Встановлення зв’язку та творчої співпраці між закладом дошкільної освіти і початковою школою на рівні заходів з дітьми – необхідна умова успішного вирішення завдань наступності.

Реалізуючи практичний аспект співробітництва у цьому контексті, відбулося:

- попереднє знайомство вчителів зі своїми майбутніми учнями;

- відвідування відкритих уроків в ЗЗСО (жовтень-грудень), занять у ЗДО (березень), позакласних заходів з метою спостереження за їх розвитком;

- підготовка майбутніх першокласників до школи.

Для вихованців старших груп щорічно традиційно проводяться екскурсії на свято першого та останнього дзвоника у школі, організовуються екскурсії, під час яких діти мають змогу відвідати спортивну, актову залу, шкільну бібліотеку, їдальню, шкільний музей, басейни, кімнату народознавства «Світлиця». Вчителі запрошують дошкільників на уроки у перші класи.

Актуальною залишається потреба у налагодженні дієвої системи просвітницької роботи з батьками з питань підготовки дітей до шкільного навчання та навчання у початковій школі.

У роботі з батьками проведено: анкетування з питань особистісного зростання дітей, рівня досягнення дошкільної зрілості для надання консультативної допомоги; батьківські збори; Дні відкритих дверей;ознайомлення з психологічними закономірностями розвитку дитини старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; створено постійно діючі куточки для батьків, тематичні виставки; організовано батьківські клуби та інші форми взаємодії закладів освіти і батьків вихованців.

Протягом навчального року проведено спільні заходи, де прослідковувалася співпраця між закладами на рівні заходів з педагогами та з дітьми.

У березні 2019 р. на базі ЗДО № 2 проведено круглий стіл на тему «Реалізація державної політики в галузі освіти за освітньою програмою «Впевнений старт»; на базі ЗДО №3 «Веселка» відбулося засідання міської «Творчої лабораторії» для вихователів старшого дошкільного віку та вчителів початківців ЗЗСО №2 на тему: «Наступність між дошкільною та початковою ланкою освіти в руслі Нової української школи»; на базі ЗДО №6 «Світлячок» - спільне методичне об’єднання вихователів та вчителів ЗЗСО №3; на базі ЗДО№8 «Казка» - спільне методичне об’єднання вихователів та вчителів ЗЗСО №4 «Педагогічна майстерня» на тему: «Реалізація принципів наступності та послідовності між початковою і дошкільною освітою»; на базі ЦРД «Гармонія» - підсумкове заняття у старшій групі на тему «Як діти чарівним гномам картину описували».

Актуальні питання наступності дошкільної та початкової освіти розглядалися на семінарах – практикумах, які відбулися: на базі ЗЗСО №2 (грудень 2019р.), на базі ЗЗСО № 3 на тему «Розвиток наскрізних умінь в Новій українській школі» (листопад 2018р.); на базі ЗЗСО №4 - семінар-практикум на тему «Підготовка дитини до навчання у Новій українській школі»(жовтень 2018р.).

Протягом навчального року організовано роботу міської творчої майстерні з наступності між учителями 1-х класів, які працюють за Державним стандартом Нової української школи та вчителями 4-х класів, які в 2019-2020 н.р. будуть працювати з першокласниками із проблеми «Сучасний урок у Новій українській школі», на які запрошувалися педагоги ЗДО.

На засіданні, яке проводилося на базі ЗЗСО № 4 педагоги створювали проекти сучасного уроку навчання грамоти у Новій початковій школі та презентували їх перед колегами. На базі ЗЗСО № 3 учителі 1-х та 4-х класів створювали спільні проекти сучасного уроку математики у Новій початковій школі, ділилися власними думками, досвідом, новими ідеями. На базі ЗЗСО № 1 ім. Захисників Вітчизни проведено третє засідання творчої майстерні, у процесі якого, працюючи у групах, педагоги виступили у ролі здобувачів знань. Вони виконували завдання, які допомагають встановити взаємодію з учнями та навчити їх комунікації, сприяють формуванню навичок співпраці, забезпечують природній і зрозумілий освітній процес.

Як бачимо, удосконаленню освітнього процесу у закладах дошкільної освіти і початковій школі сприяє відмова від застарілих підходів: фронтальних форм організації освітнього процесу, класичного розташування учнів у класі, статичних поз на заняттях і уроках та інше. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей педагоги передбачають динаміку проведення заняття/уроку (зміну видів діяльності).

Відвідуючи заняття у закладах дошкільної освіти, уроки в учителів 1-х класів та обговорюючи їх за круглим столом зверталась увага педагогічних працівників на те, що дієвим засобом забезпечення наступності і перспективності дошкільної і початкової освіти є реалізація діяльнісного підходу через введення в освітній процес різних видів дитячої діяльності творчого характеру (ігор, технічного і художнього моделювання тощо); насичення освітнього простору практико-орієнтованими ситуаціями, наближеними до реального життя. Такі ситуації, що відповідають потребам дітей у практичних діях, сприяють максимальній активізації пізнавальних інтересів і формуванню почуття відповідальності за найближче оточення. Діапазон дидактичних методів і прийомів педагоги розширюють розвивальними іграми і вправами, логічними задачами, проблемними питаннями, ігровими технологіями, що активізують у дітей мислення і уяву; організовують систематичні спостереження, пошуково-дослідну діяльність, використовуючи розвивальне середовище групи/класу.

Крім шкільних , міських спільних заходів з наступності на базі нашого міста проводилися заходи обласного рівня: обласна майстерня «Забезпечення неперервності інтелектуально-творчого розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в умовах цілісного навчального процесу» (на базі ЗДО №8 «Казка», ЗЗСО № 4, квітень 2018р.), засідання обласної творчої групи «Квест-технологія як засіб забезпечення наступності дошкільної освіти та Нової початкової школи» ( на базі ЗДО № 2 «Ромашка», квітень 2019р.)

Такі зустрічі дають змогу обговорювати актуальні питання сьогодення: забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти, відповідність Базового компонента дошкільної освіти віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку та вимогам концептуальних засад реформування Нової української школи.

Зберігаючи наступність, заклад дошкільної освіти і школа мають проводити освітню діяльність спільно і системно — всім педагогічним колективом. Лише об’єднавши зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної і початкової ланок шкільної освіти, а також отримавши підтримку батьківської громади можливо забезпечити психологічно виважений і успішний для дитини перехід з попереднього рівня освіти на наступний.

Інформаційна служба управління освіти

Продовження буде