Протягом останніх років наша держава намагається інтегруватися до європейського економічного простору, прийняти європейські стандарти та реформуватись відповідно до вимог ЄС. Важливим кроком в інтеграції України до світового економічного простору встав вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). Вступ України до СОТ та підписання Угоди про асоціацію з ЄС вимагають докорінного поліпшення якості управління у загальнодержавному масштабі й суттєвого підвищення ефективності функціонування та рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств різних галузей економіки. Тому, особливо актуальною є проблема якості для вітчизняної харчової промисловості. Адже від безпечності та якості продуктів харчування значною мірою залежить життя і здоров’я людей, а також продовольча безпеки країни.
Угода про асоціацію України з Європейським Союзом формує для України нові можливості. Завдяки цьому українські підприємства отримають доступ до новітніх рішень та ідей у сфері технологій, управління та маркетингу. Це підвищить їх конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Вже перший рік дії економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС Україна мала виконання низку завдань. Від факту їх виконання і від якості цього виконання залежить чи вийдуть українські товари на ринок ЄС, чи полегшаться умови ведення бізнесу, чи зменшиться кількість зайвих бюрократичних процедур та документів, а також чи відчують споживачі у своєму повсякденному житті застосування європейських стандартів.
Можна виділити декілька ключових завдань для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, перше з яких – безпечність харчових продуктів. Угода дає можливість українським виробникам вийти на ринок ЄС. Проте для цього Україна зобов’язана адаптувати європейські стандарти та прийняти кілька законів, які запровадять європейську систему контролю безпечності продуктів, оскільки ЄС застосовує дуже жорсткі вимоги щодо безпечності продуктів.
Виконання цих умов не лише допоможе українським товарам вийти на європейський ринок. Воно зробить безпечнішим продукти для національного споживача - для мешканців України.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу у сфері безпеки та якості харчових продуктів.
Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки якості продуктів харчування, що базується на процедурах НАССР – аналіз небезпечних чинників та критичні контрольні точки.
НАССР (система аналізу ризиків та контролю( регулювання) у критичних точках) – система для ідентифікації, оцінки,аналізу та контролю ризиків, що є важливими для безпечності харчових продуктів. Це науково обґрунтований, раціональний і систематичний підхід до ідентифікації продукції, оцінювання та контролю ризиків, які можуть виникнути під час виробництва, перероблення, зберігання та використання харчових продуктів. Також дані засади відображення в рекомендованому міжнародному Кодексі Аліментаріус (щодо загальних принципів гігієни харчових продуктів).
Використання НАССР у рамках харчової промисловості може виконувати коригувальні або попереджувальні функції. НАССР дозволяю перейти від випробування кінцевого продукту до розробки превентивних методів. Дана система мінімізує ризики, створювані небезпечними біологічними, хімічними та фізичними факторами.
Наприклад, на всіх молокозаводах, бійнях та інших підприємствах, де виробляють харчові продукти, до складу яких входять необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР має бути запровадженим з 2017 р. Виробники соків та цукерок мають впоратися із завданням до 2018 р., а власники всіх малих підприємств – до 2019 р. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, кондитерських, пекарень.
Зобов’язання щодо забезпечення харчової безпеки на рівні світових стандартів Україна взяла на себе значно раніше – ще тоді, коли оформляла своє членство у Світовій організації торгівлі (СОТ).
В Україні впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на основі концепції НАССР розпочато ще у 2002 р. З 1 липня 2003 р. діє національний стандарт ДСТУ 4161-2003 «Система управління безпечністью харчових продуктів. Вимоги», та 1 серпня 2007 р. набув чинності національний стандарт ДСТУ ISO 22000:2007 (ідентичний міжнародному стандарту ISO22000:2005). У зв’язку з певними складнощами виконання українськими підприємствами вимог стандарту ДСТУ ISO 22000 (наприклад, щодо використання орендованих, а не власних виробничих приміщень) деякий час ці два стандарти будуть діяти паралельно. Процес впровадження ДСТУ ISO 22000 для підприємств, на яких функціонує система управління безпечністю харчових продуктів у відповідності з ДСТУ 4161-2003, буде легшим, ніж для підприємств, які розпочинають цю роботу з «нуля», тому що обидва ці стандарти базуються на принципах НАССР і на засадах системного управління.
Сьогодні система управління безпечністю харчових продуктів на принципах НАССР визнана найнадійнішою системою у світі, яка запобігає виробництву небезпечних харчових продуктів. Отже, з її поступовим запровадження рівень захищеності українського споживача зростатиме.
Іншим нововеденням «харчового закону» є обов’язкове запровадження бізнесом відслідковування за принципом «крок назад, крок вперед». Підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримувало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, в Україні запроваджено системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів на 574 підприємствах харчової та переробної промисловості. Також розпочато роботу щодо їх впровадження ще на 97 підприємствах, що в цілому складає 22 % від загальної кількості підприємств, зазначає відомство.
Розроблено 728 стандартів, з яких 39 гармонізовано. Це означає, що рівень впровадження гармонізованих стандартів в Україні становить 43,8%
У той же час в рамках ЄС діють європейські стандарти (код EN), що запроваджується в державах – членах ЄС шляхом надання їм статусу національних. Розробка таких стандартів проводиться тільки у тому разі, коли обставини не дають можливості повного узгодження із стандартами ISO або ж такі відсутні.
В сучасних умовах життя неможливо уявити вирощування овочів, фруктів та інших сільськогосподарських...
Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївські...
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2...
Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївські...
Вознесенське районне управління Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області пові...
Вознесенським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області...
26.03.2024 в приватному господарстві с. Кринички, Миколаївського району, зареєстрова...
Урядом відновлюються позапланові перевірки у сфері надання житлово-комунальних послуг. Відповідну&nb...
Пам’ятка з ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин &nb...
Вознесенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області по...
