Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві До уваги керівників підприємств, установ, організацій та відповідальних осіб за охорону праці!

Соцзахист 18.01.2024 Версія для друку

До уваги керівників підприємств, установ, організацій

та відповідальних осіб за охорону праці!

Нормативне регулювання

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337), набув чинності 01.07.2019. Наразі він залишається чинним і в 2024 році, хоча у минулому році й зазнав деяких змін, які далі в статті ми розглянемо детальніше.

Зокрема у Порядку з’явився новий розділ — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Відповідні зміни внесені постановою Кабміну від 20.01.2023 № 59 (далі — постанова № 59).

Нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (п. 3 Порядок № 337).

Якщо нещасний випадок стався одночасно з двома та більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм, його визначають як груповий нещасний випадок.

Розслідування нещасних випадків 2024

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві поширюється на:

усіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю;
осіб, які працюють за трудовим, цивільно-правовим договором, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, зокрема в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичних осіб — підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;
учнів та студентів навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
осіб, яких утримують у виправних закладах та залучають до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Після внесення в Порядок змін, передбачених постановою № 59, розширено перелік осіб, на кого Порядок розслідування не поширюється. Йдеться, зокрема, про осіб рядового й начальницького складу Державного бюро розслідувань (ДБР), порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків щодо яких установлює директор ДБР (абз. 9 п. 2 Порядку).

Відповідно, дія Порядку № 337 не поширюється:

на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, Збройних Сил, Управління державної охорони, СБУ, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби;
осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії, курсантів (слухачів) закладів освіти МВС і Національної гвардії;
осіб, що утримуються в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах, крім випадків, коли зазначені особи залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами;
осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;
осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту ДСНС;
військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби та її регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, закладів освіти, науково-дослідних установ та органів забезпечення Держприкордонслужби у період проходження ними військової служби;
осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро, порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків щодо яких встановлюється Директором Національного антикорупційного бюро;
осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків щодо яких установлюється Директором Державного бюро розслідувань.

Проведення розслідування вимагається щодо всіх категорій нещасних випадків як техногенного, так і природного походження (випадки професійного отруєння, травматизму, поранень, теплового удару, обмороження, ураження струмом, ушкодження внаслідок землетрусу, повіні тощо), які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу роботу не менш як на один робочий день.

Зверніть увагу! Нещасний випадок — це не лише втрата працездатності, тобто ситуація, в якій працівник отримує листок непрацездатності. Навіть якщо потерпілого перевели на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, це вже слід вважати нещасним випадком на виробництві.

Першочергові кроки при настанні нещасного випадку на виробництві

Після того, як на підприємстві стався нещасний випадок, свідки події повинні вжити всіх можливих заходів, щоб надати допомогу потерпілому. Також потрібно негайно повідомити про цей інцидент безпосередньому керівникові, службі охорони праці підприємства або іншій уповноваженій особі підприємства. Підстава — пункт 4 Порядку № 337.

Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства зобов’язані терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та у разі потреби доправити його до закладу охорони здоров’я. Також потрібно негайно повідомити роботодавцю про те, що сталося. Від того наскільки швидко й повно будуть здійснені всі необхідні заходи, залежатиме тяжкість втрат та масштабність наслідків від нещасного випадку.

До прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку потрібно зберегти обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку. Однак це потрібно робити лише у тих випадках, якщо ніщо не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і зміна обстановки не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Якщо неможливо зберегти обстановку у такому стані, у якому вона була на момент нещасного випадку, потрібно зробити чіткі фотографії механізмів, вузлів, агрегатів, інструменту, показання приборів тощо. Це можна зробити навіть за допомогою власного мобільного телефону.

Продовжувати виробничу діяльність на місці нещасного випадку або почати експлуатувати машини, механізми, устатковання можливо лише з дозволу голови комісії з розслідування нещасного випадку.

Кому повідомити про нещасний випадок

Роботодавець зобов'язаний надати Повідомлення про нещасний випадок за місцем його настання до:

територіального органу Держпраці;
територіального органу ПФУ;
керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Перелік наведено в абзацах чотири—дев’ять пункту 8 Порядку № 337.

У разі отримання інформації про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов'язаний повідомити підприємствам (установам, організаціям), наведеним вище, засобами зв’язку протягом доби, на паперовому носії — не пізніше наступного робочого дня.

Наприклад, якщо нещасний випадок стався в п’ятницю, 17 березня, то роботодавець зобов’язаний повідомити про нього засобами зв’язку не пізніше суботи, 18 березня (протягом доби). А повідомлення на паперовому носії можна надати 20 березня, тобто наступного робочого дня.

Якщо нещасний випадок стався внаслідок події під час руху транспортних засобів усіх видів, подавати повідомлення потрібно за місцем реєстрації підприємства.

Робота комісії з розслідування нещасних випадків

Комісію з розслідування нещасного випадку створюють наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після того, як отримали інформацію про нещасний випадок від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяву потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом п’яти робочих днів з дня її утворення.

Якщо на підприємстві достатня кількість працівників, щоб створити комісію, розслідування організовує керівник підприємства. До складу комісії входять:

керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
представник територіального органу Пенсійного фонду України;
представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Безпосередній керівник потерпілого не може входити до складу комісії з розслідування нещасного випадку.

У разі коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з працівником фізичної особи — підприємця або підприємства, де відсутня необхідна кількість працівників для утворення комісії, розслідування проводиться комісією, утвореною підприємством чи фізичною особою — підприємцем за місцем настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).

Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві передбачає, що матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності комісії покладається на роботодавця, який повинен створити всі умови для належної її роботи.

Зокрема, він має забезпечити комісію з розслідування приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом та спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо.

Крім того, роботодавець зобов’язаний організувати друкування, тиражування та формування протягом п’яти робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію.

Роботодавець може продовжити розслідування, якщо потрібно провести лабораторні дослідження, експертизи, щоб установити обставини й причини нещасного випадку. Таке рішення він погоджує з територіальним органом Держпраці (п. 30 Порядку № 337).

Комісія підприємства може проводити розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого. Умова — територіальний орган Держпраці надав письмове доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок. Тобто роботодавець надав повідомлення встановленої форми, а Держпраці наступного дня повинно надати доручення провести таке розслідування (абз. 12 п. 10 Порядку № 337).

Комісія зі спеціального розслідування

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводять протягом 15-ти робочих днів. Так скеровує пункт 31 Порядку № 337. За потреби провести лабораторні дослідження, експертизи, випробування, отримати відповідні висновки, а також додаткові пояснення від осіб, причетних до нещасного випадку, розслідування можна продовжити до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Обов’язки комісії / спеціальної комісії

Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:

провести засідання комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії;
обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб — свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них;
вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) у кількості, визначеній рішенням комісії; у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення);
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Члени комісії повинні дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови є вирішальним.

У разі якщо члени комісії не виконують обов’язків, визначених Порядком № 337, голова комісії має право надсилати керівникам органів (підприємств, установ, організацій тощо), представники яких входять до складу комісії (спеціальної комісії), відповідне подання та запит щодо визначення іншого представника для включення до складу комісії (спеціальної комісії).

Нововведення 2023 року

Порядок розслідування доповнили абзацами 18—22 пункту 33, абзацом 2 пункту 35, абзацом 39 пункту 49, що спрощують і поліпшують роботу комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку.

Так, засідання комісії (спеціальної комісії) вважають чинним, якщо на ньому присутня більшість її членів. Це доповнення до Порядку дає змогу розв’язати проблеми з логістикою, дефіцитом пального та з тим, що часто члени комісії, а особливо спеціальної комісії, проживають у різних населених пунктах.

Участь голови комісії в засіданні комісії (спеціальної комісії) — обов’язкова. Голова комісії (спеціальної комісії) інформує членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань усіма наявними засобами зв’язку, зокрема електронною поштою.

Ухвалюють рішення, складають та підписують документи за результатами засідання комісії (спеціальної комісії) присутні на її засіданні члени комісії.

Про ухвалені на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії) зобов’язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, за допомогою всіх наявних засобів зв’язку, зокрема електронною поштою.

Інформацію про хід розслідування та його результати, зокрема матеріали розслідування, голова комісії (спеціальної комісії) може надавати потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі на його/їхній запит за допомогою всіх наявних засобів зв’язку, зокрема в електронній формі.

Члени комісії (спеціальної комісії) можуть підписувати протоколи, акти та інші документи, а роботодавець, який створив комісію, або керівник органу, що створив спеціальну комісію, може затверджувати ці документи за допомогою електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи.

У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) зі змістом розділів 5, 7, 8 акта за формою Н-1 (тимчасових актів за формою Н-1 — якщо їх склали) — він має обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки. Таку думку член комісії викладає письмово з обґрунтованими пропозиціями до змісту розділів 5, 7, 8 акта. Окрему думку додають до цих актів, і вона є їх невід’ємною частиною (абз. 14 п. 33 Порядку).

Hещасний випадок, пов’язаний із виробництвом

Обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом, є:

виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);
перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;
виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов’язків;
раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;
раптове погіршення стану здоров’я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;
проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);
проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;
використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства (установи, організації) з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт) та ін.

Зверніть увагу!

Повний перелік підстав, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов’язаними з виробництвом, наведено у п. 52 Порядку.

Нещасний випадок визнається не пов’язаним із виробництвом у разі:

вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами;
смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Облік нещасних випадків на виробництві

Облік нещасних випадків здійснюють:

підприємства (установи, організації), органи управління та наглядові ради підприємства (у разі їх утворення) — нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій;
територіальні органи ПФУ — усіх нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), у розслідуванні яких брали участь представники ПФУ.

Підстава — пункт 63 Порядку № 337.

Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з особами, які допущені до роботи без оформлення трудового договору, ведеться роботодавцем, з яким встановлено факт перебування потерпілого у трудових відносинах.

Усі нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання, аварії, що сталися на виробництві, реєструються у журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Держпраці та територіальні органи ПФУ контролюють:

своєчасність та об’єктивність розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій;
підготовку матеріалів розслідування, їх обліку;
заходи до усунення причин нещасних випадків.

Розслідування нещасних випадків на виробництві під час війни

Спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я) підлягають нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних дій — бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо.

Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання без проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів.

Територіальним органом Держпраці утворюється комісія із спеціального розслідування, яка зобов'язана:

провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок;
обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол. Якщо комісія не має доступу на територію підприємства у зв'язку з веденням бойових дій, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі;
одержати за можливості пояснення та зафіксувати їх письмово;
розглянути наявні документи та матеріали та у разі потреби надіслати відповідні запити щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
залучити за необхідності військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій;
встановити причини нещасного випадку та обставини його настання;
визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
скласти акти за формою Н-1;
надати матеріали розслідування керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.

Зазначені акти та матеріали розслідування можна надіслати всіма наявними засобами зв’язку, зокрема електронною поштою.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через загрозу життю та здоров'ю членам комісії роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці збирають, фіксують та систематизують інформацію про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування після нормалізації ситуації.

У період дії воєнного стану та протягом місяця після його скасування чи припинення можна продовжити строк складення роботодавцем відомостей про наслідки нещасного випадку.

Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає змогу швидко проводити розслідування та створює відповідні умови для своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.

Джерело:https: https://pro-op.com.ua/article/110-poryadok-rozslduvannya-neshchasnih-vipadkv-na-virobnitstv

Читайте також