Ні дня без Героя Незалежної України. Дмитро Вишневецький

Ні дня без Героя Незалежної України 05.08.2022 Версія для друку

«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти». Г. Сковорода

Розпочинаємо рубрику «Ні дня без Героя Незалежної України». Вкрай важливо розмову про самоідентичність необхідно починати з вивчення, осмислення історії та культури нашої країни. Саме вони є свідченням, що ми – одна нація, зі своєю територією та героями. Символічно, що розпочнемо знайомство з видатними українськими постатями саме у серпні, саме у місяць, коли наша держава буде відзначати свій День Незалежності.

З-поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький ( 1517-1564), що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550-х років заснував замок на острові Мала Хортиця, згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорізької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.

З 1551 року він – староста канівський та черкаський. Вишневецький був першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана. За народними переказами, султан придумав для гетьмана мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Та ні благання, ні стогін не злетіли з його вуст.

На пам’ятнику нашому герою, відкритому 1999 року у Запоріжжі, на острові Хортиця, викарбувано: “Дмитро Вишневецький (Байда) (1517-1563). Один з перших козацьких гетьманів України, який в 1554-1555 роках збудував на Малій Хортиці фортецю, започаткувавши Запорозьку Січ”. Зрештою, і малиновий прапор козацтва – данина пам’яті про гетьмана Вишневецького. Бо особистий штандарт князя – срібний хрест і золоті півмісяць та зірка на малиновому полі, – під яким запорожці ходили разом з ним у перші походи проти степової орди, передався в майбутньому на знамена Запорозької вольниці.

За підмогою – до Роксолани?

Влітку 1553-го Вишневецький несподівано покидає Малу Хортицю й з усім своїм військом йде у Константинополь, до самого султана Сулеймана I. Історики й досі сперечаються про мотиви цього вчинку: чи то, не маючи достатньої підтримки від короля, намагався у такий спосіб справити на нього відповідне враження, чи то прагнув налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через того здобути вплив на кримського хана. Припускають, що його безпечному перебуванню у столиці османів сприяла кохана дружина султана Роксолана, завдяки якій на той час вдалося призупинити напади татар і турків на українські землі.

Створюючи організовану збройну силу там, де схрещувалися мусульманський та християнський світи, Вишневецький першим усвідомив: беручи під контроль Північне Причорномор’я, він не лише започатковує відродження української держави, але й застереже її від грізної небезпеки, спричиненої сусідством з могутнім Кримським ханством, якому протегувала надзвичайно сильна Османська Порта. Тож поїздку Вишневецького до Константинополя та зустріч із самим султаном можна вважати першим виходом українського козацтва на арену міжнародних відносин.

Читайте також