Res --> Офіційний сайт міста Южноукраїнськ | Гендерна рівність прав на материнство та батьківство в Україні
AA

Гендерна рівність прав на материнство та батьківство в Україні

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р. схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року.

Схвалення Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року зумовлено необхідністю забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, а також на підвищення рівня правової обізнаності населення.

Законодавство України гарантує чоловікам і жінкам право на охорону здоров’я та безоплатну медичну допомогу. Сьогодні діють понад 340 законів, які стосуються питань охорони здоров’я (прямо чи опосередковано), у тому числі й гарантій на охорону здоров’я. Крім законодавчих актів вагоме значення мають міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які також є частиною національного законодавства України.

Згідно з статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім'я, як союз чоловіка й жінки, є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави.

З правом на репродуктивний вибір і планування сім’ї, що належать до прав у сфері охорони здоров’я, пов’язане право на материнство і батьківство, закріплене у ст.ст. 49, 50 Сімейного кодексу України. Статті передбачають право подружжя приймати рішення стосовно кількості дітей та часу їх народження у шлюбі чи поза ним, інтервалів між їх народженням, а також повноваження, пов’язані із плануванням сім’ї.

Право на материнство передбачає забезпечення повноцінного материнства, умов для охорони здоров’я та життя матері й дитини під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Право на батьківство є також природним правом чоловіка. Однак право чоловіка на батьківство означає його право спрямувати свою поведінку на зачаття дитини або утриматися від цього. Чоловік не може бути позбавлений цього права, а обмеження цього права можливе лише у випадках, передбачених законом.

Батьківство і материнство породжують цілий комплекс прав та обов’язків: виникають особисті немайнові права і обов’язки дітей і батьків, їх права на майно, обов’язки взаємного утримання тощо.

Мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Зараз чоловік і жінка можуть брати декретну відпустку на рівних – незалежно один від одного. Закон також заохочує чоловіків присвячувати час догляду за дитиною разом з матерями. В Україні запроваджено новий вид відпустки – додаткову одноразову оплачувану відпустку тривалістю у два тижні, що оплачується коштом роботодавця.

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається працівникам, а саме:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;

2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Відпустка при народженні дитини надається у порядку, встановленому Законом України "Про відпустки".

Відповідно до стаття 191 Закону України "Про відпустки", тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання, проте не більше 14 календарних днів. 

Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом, на підставі письмової заяви особи, яка має право на отримання такої відпустки.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов'язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини (медичне свідоцтво про народження дитини), або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів надається одноразово за письмовою заявою працівника, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження немовляти.

Згідно п.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Варто пам’ятати, якщо батько дитини (дід або баба, інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною)  залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити  у наданні відпустки при народженні дитини у період дії воєнного стану.

По закінченню 104-денного періоду з дня народження немовляти вищевказані особи втрачають право на отримання даного виду відпустки.

Важливо, що Законом створені передумови для посилення ролі батька у процесі виховання дітей і розвитку відповідального батьківства в Україні.

Сімейна політика в Україні залишається в руслі традиційної моделі. Така сімейна політика в якості об’єкта свого піклування розглядає традиційну модель сім’ї, що орієнтується переважно на підтримку материнства та дитинства. На реалізацію цих завдань спрямована Концепція Державної цільової соціальної програми підтримки сім’ї в Україні, яка серед головних проблем називає низький рівень народжуваності, масову однодітність українських сімей, нестабільність шлюбів. Якщо говорити про сучасну сімейну політику України, то слід вказати на перепони, які виникають під час її реалізації. В Україні практика перебування чоловіків у декретній відпустці ще не набула поширення, немає обліку чоловіків, які скористалися правом на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За приблизними підрахунками громадських організацій, це орієнтовно 25 тис. осіб, або ж 3-4% усіх батьків, які скористалися декретними відпустками. Згідно з дослідженням UNFPA 2018р., менше половини (46%) опитаних знали, що батько має таке саме право скористатися відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, як і її мати. При цьому 8% чоловіків були переконані, що таких законодавчих норм у країні не існує. У ЄС правом на декретну відпустку користується орієнтовно 20% чоловіків.

Цивільним кодексом України (ч. 3 ст. 284) визначено, що надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла 14 років, проводиться за її згодою. Особам, які не досягли 14 років, медична допомога надається за згодою законних представників. Це стосується також і медичних послуг з переривання вагітності та планування сім’ї.

Для жінок і чоловіків важливі інформація та доступ до безпечних, ефективних та прийнятних програм планування сім’ї, а також можливість їх вибору.

Читайте також

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 27 листопада по 03 грудня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 1...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 20 по 26 листопада в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 1 актови...