Шановні Южноукраїнці, територіальна громадо!
Міський голова Пароконний В.К. 27.10.2020
Завершились місцеві вибори 2020. При низькій активності наших мешканців на п’ять років о...
Стосовно хвороби COVID-19 від деяких містян чув, що це вигадка, чув, що захисні маски, це намордники та інше зневажливе ставлення до вірусу і карантинних вимог в можливому захисті людей. Така зверхність і невігластво, це сором на «втіху» і поразці від SARS CoV-2.
Дещо про віруси.
Вірус з'являється у природному середовищі, заражає проміжних та/або основних носіїв, мутує всередині організму носія, викликає набутий імунітет і співживе з людством далі, продовжуючи вбивати ослаблених осіб.
Одним із найбільш оптимальних підходів щодо реалізації протиепідемічних заходів для пандемії можуть бути обов'язкові – карантин, здача вірус-тестів для усіх людей та вакцини.
З Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (2000 – 2020рр.), зокрема є такі визначення:
епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;
неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб;
контактні особи - особи, які перебували в контакті з джерелом інфекції, внаслідок чого вони вважаються зараженими інфекційною хворобою;
карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;
носій збудника інфекційної хвороби (далі - бактеріоносій) - людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби при відсутності симптомів цієї хвороби;
обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню;
осередок інфекційної хвороби - місце (об'єкт, територія), де виявлено джерело інфекції та відповідні фактори передачі інфекції;
спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на інфекційну хворобу, пов'язаних між собою спільним джерелом та (або) фактором передачі інфекції;
обсервація - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.
Віруси зникають так само раптово, як і з'являються, їх природа людям не відома. Будьмо обачливими, SARS CoV-2 не жарт, послаблення карантинних обмежень не знімає загроз коронавірусної хвороби COVID-19, не варто розслаблятись, поміркованість нам в поміч.
Китай надав досвід дисциплінованої поведінки людей. Система інформування — один зі стратегічних пріоритетів китайської системи охорони здоров’я. Із самого початку було розроблено онлайн-платформу з інформацією про всі зареєстровані випадки захворювань. Вона оновлювалась в режимі реального часу. А ще режим соціального рейтингу та санкції до порушників карантинних вимог у втраті соціальної довіри та інше, чому ми маємо у них повчитись з поправкою на авторитарний стиль керування в цій країні.
Поки у нас будуть державні рішення на адаптацію економіки за умов життя з COVID-19, виконком міської ради пропонує Проект соціального сприяння досягненню кращих життєвих можливостей при карантинних обмеженнях. Він не потребує обтяжливої боротьби з популізмом. За ним в діях розвитку міста кожен буде на видноті. Виконком буде виконувати свої повноваження, міська рада свої, всі разом будуть працювати на людей і життя без втрат.
Ми вже проходили в місті іспити владних потрясінь. SARS CoV-2, це фактор, який має нас навчити цінувати життя, ми маємо стати іншими, краще пристосованими до життєвих змін!
Виконком міської ради, В. Пароконний
Нині людство майже навчилося перемагати смертоносні хвороби. 5.ua пропонує згадати про ТОП найнебезпечніших із них, які, втім, лише зробили людину сильнішою. Не зайве ознайомитись з наступним (матеріал подано вибірково, в скороченні, з різних джерел) –
СВИНЯЧИЙ ГРИП: 285-580 ТИСЯЧ ЖЕРТВ
Пандемія спалахнула 2009 р. На відміну від інших пандемій до того, свинячий грип протистояв усій могутній сучасній системі охорони здоров'я, але все одно зміг відзначитися високою смертоносністю.
Вірус був різновидом відомого штаму H1N1. Ця інфекція спричинила страшний спалах іспанського грипу 1918 р. Щонайменше 20% населення Землі були інфіковані. Особливо сильним його поширення було в США, де підтвердили 113 690 випадків зараження й понад 3 тис. смертей.
Інші мутації цього ж вірусу, які спричинили азіатські епідемії грипу в 1958 і 1968 роках, вважається, стали причиною смерті мільйонів людей по всьому світові. Однак у цілому рівень смертності від них був нижчий.
ЧУМА ЮСТИНІАНА (БУБОННА ЧУМА): 25-50 МЛН ЖЕРТВ
Бубонна чума прийшла з Китаю. Вперше досягла Європи приблизно в 540 році н. е. Пандемія мучила континент приблизно 200 років і стала причиною скорочення місцевого населення на 50% за весь цей час.
Грецький літописець Прокопій Кесарійський писав: досягнувши свого піку, чума вбивала 10 тис. людей у Константинополі щодня. А місця для поховання померлих не вистачало, тому трупи просто лежали на вулицях. Мешканці боялися ховати своїх родичів.
Точна кількість загиблих від чуми Юстиніана, напевне, ніколи не буде встановлена. Але історики вважають, що вона була однією з найбільш смертоносних в історії. За два століття терору хвороби, за сучасними підрахунками, загинуло приблизно 25-50 млн людей. У ті часи це становило майже чверть населення світу.
ЧОРНА СМЕРТЬ": 75-200 МЛН.
Поширювався в Європі й Азії в 1340-1350-х рр. Це була одна з найбільших пандемій в історії людства, яка забрала життя приблизно 75-200 млн людей.
Історики переконані, що її поширення почалося в Китаї. Вірус подолав "Шовковий шлях" і з'явився спочатку в Криму, а потім – у всій Європі.
Населення світу на той час становило близько 475 млн людей. "Чорна смерть" скоротила цю цифру до приблизно 350 млн. Людству знадобилося 200 років, щоб відновити рівень популяції.
Норвезький історик Оле Бенедіктов припускає, що кількість смертей могла бути більшою: "Дані досить поширені й численні, щоб можна було зробити висновок, що "чорна смерть" знищила приблизно 60% населення Європи. Вважається, що кількість європейського населення на той час була близько 80 млн. Це означає, що приблизно 50 млн людей померли від "чорної смерті".
ВІСПА: БЛИЗЬКО 300 МЛН ЖЕРТВ
Збудник став єдиною інфекцією, яку вдалося повністю викорінити. А до її повного знищення завдяки програмі вакцинації, яка почалася в 1960-х роках, віспа вбила лише в ХХ ст. близько 300 млн осіб.
Вірус був стародавнім. Його сліди виявили у зразках тканин мумій давнього Єгипту. До XVIII ст. приблизно 400 тис. європейців помирали від нього щороку. А ще більше лишалися сліпими чи спотвореними.
Історія свідчить, що віспа стала навіть першою біологічною зброєю. Наприклад, армія Великої Британії використовувала її проти французів, а також проти американських індіанців у битвах за домінування над Америкою в 1750-х роках. Командир загону в Форт-Пітт Вільям Трент описував, як він поширював хворобу серед представників Делаверського племені під час мирних переговорів.
"На знак пошани ми дали їм дві ковдри й хустинки з клініки для хворих на віспу. Сподіваюся, бажаний ефект буде", – писав він.
Антонієва чума (165 рік нашої ери)
Антонієва чума (відома ще як Галенова чума – за іменем найвідомішого лікаря, що нею займався) спалахнула у Римській імперії під час правління Марка Аврелія Антонія. Відомо лише, що справжньою чумою захворювання не було, – описані симптоми більше схожі на віспу або кір. Хвороба вразила усю Середню Азію, Південну Африку, а римські легіони, що поверталися з війни, принесли її додому. За найоптимістичнішими підрахунками, жертвами Антонієвої чуми стало понад п’ять мільйонів людей, найбільше постраждали мешканці столиці та римська армія.
Незважаючи на те, що хвороба не шкодувала нікого (наприклад, від неї помер співправитель Марка Аврелія – Луцій Вер, який мав доступ до найкращих ліків та лікарів), у тодішньому Римі робилося все, щоби хоча би мінімізувати втрати.
Під час епідемії Марк Аврелій запровадив новий пакет законів стосовно поховань. Нікому з багатіїв під загрозою суворих санкцій не дозволялося зводити саркофаги чи гробниці на території власної вілли – лише на публічному заміському кладовищі. Натомість держава покривала витрати на поховання найбідніших верств населення, але не лише через особисті переконання імператора про право усіх на посмертну гідність. Просто чим більше тіл було поховано належним чином за межами міста, тим менше шансів було на подальше розповсюдження цієї хвороби або супутніх, що розвивалися під час розкладання мертвої плоті.
Деякі із тодішніх законодавчих норм, що стосуються містоврядування, особливо правил поховань, актуальні і досі. Наприклад, положення про утримання та охорону могил і поховання померлих, інфікованих особливо небезпечною хворобою, у Законі України «Про поховання і похоронну справу». Хоча люди все ще намагаються їх порушувати, забувши, якою кров’ю ці правила були написані.
Італійська чума (1347-1348 роки)
Під час одного з відлунь Чорної Смерті, що трапилося в Італії, померло не так багато людей. Проте в епоху Відродження саме ця епідемія стала каталізатором для розвитку багатьох галузей – як медицини так і урбаністики.
Мандрівники та потенційно хворі, перебуваючи на карантинах у лазаретах (lazzaretto), так само сподівалися на милість Божу. Проте тодішні лікарі вже знали, що доступ до свіжого повітря, чистої води, індивідуальних засобів гігієни, миття та вбиралень сильно підвищують шанси хворих на одужання.
Саме після цієї епідемії геніальний Леонардо да Вінчі підсумував досвід лазаретів у своєму проєкті ідеального міста – фактично, таким могло бути «розумне місто» 500 років тому. У ньому будівлі мали різну висоту, щоби сонце могло максимально освітлювати їх. Вулиці завширшки із самі будинки були би пішоходними зонами, де вільно би циркулювало повітря. Вантажі би доставлялися мережею підземних трас та каналів, які до того ж давали би будинкам постійний доступ до проточної води та дозволяли позбавлятися відходів.
Бажання назавжди уникнути катастрофічних наслідків майбутніх епідемій стало причиною для першого в історії плану епідеміологічно безпечного міста з розвиненою та продуманою інфраструктурою. На жаль, плани да Вінчі частково почали втілюватися в життя лише із XIX сторіччя. Так барон Осман, що реконструював Париж у часи Наполеона ІІІ, узяв із Атлантичного кодексу вертикальне зонування та добре освітлені й вентильовані вулиці.
Третя пандемія холери (1852-1860 роки)
Найсмертельніша із семи пандемій холери та найстрашніша з усіх спалахів захворювань XIX сторіччя, ця пошесть зібрала свій врожай із мільйона душ. Холера прийшла до Європи з Азії та Африки та уразила найбільші міста з їхньою недосконалою каналізацією. Вона легко передавалася з випорожнень хворих до питної води, яку вживала решта.
Багатьом із нас відома історія англійського лікаря Джона Сноу, який відкрутив ручку від помпи, помітивши, що кількість випадків захворювання різко збільшилася саме в тих будинках, що брали воду з цієї колонки. Люди почали ходити до інших кварталів за водою, і це зменшило кількість захворювань у околицях та довело його теорію, що холера передається через воду. Це відкриття мало визначні наслідки і для урбаністики. Фактично, холера завершила трансформацію системи каналізації, яку розпочала Чорна Смерть.
Розпочаті в Англії Едвіном Чедвіком реформи з упровадження «артеріально-венозної» системи в містах із трубами водопостачання та водовідведення прискорилися в рази, а громадське здоров’я стало питанням державного рівня. Після спалаху холери уся Англія була поділена на «санітарні округи». На чолі кожного була призначена відповідальна особа, яка мала подавати пропозиції з поліпшення епідеміологічного стану відповідно до потреб регіону.
Коронавірус COVID-19 (2019-?)
Зараз складно спрогнозувати, наскільки важкою та затяжною буде поточна пандемія. Проте одне напевно можна сказати вже зараз: сучасний світ пройшов свою першу загальну «бойову тривогу». Ще ніколи суспільство не було настільки глобалізованим, не мало потреби діяти настільки згуртовано у масштабі планети. Чи засвоїть воно цей урок? І чи засвоять його окремі громадяни охоплених пандемією країн, що зараз мають найбільш комфортні умови для карантину в історії людства – служби доставки, онлайн-шопінг та стримінгові сервіси – але все ще сумніваються у необхідності його дотримання?
Джерела:
[1] Marcus Aurelius: A Biography. Anthony R Birley
[2] Закон України “Про поховання та похоронну справу”
[3] The plague of 542: not the birth of the clinic. John Atkinson
[4] Public Health in the Middle Ages. Encyclopaedia Britannica
[5] Fighting the plague in medieval towns
[6] The city designed by Leonardo da Vinci that was centuries ahead of its time. Tania Alonso
[7] Leonardo da Vinci designed an ideal city that was centuries ahead of its time. Alessandro Melis
[8] Public Health Reforms in the 19th Century
Ситуація в Україні
протестовано 176403
………………………………
хворих на Covid-19 - 15232
одужало - 3060
летальних випадків - 391
Інформація станом на 10 травня
Кількість інфікованих коронавірусом в світі 10 травня, десятка лідерів
1 309 541 США
223 578 Іспанія
218 268 Італія
216 526 Великобританія
209 688 Росія
176 782 Франція
171 324 Німеччина
156 061 Бразилія
137 115 Туреччина
106 220 Іран
УНІАН: https://www.unian.ua/world/10926215-koronavirus-karta-poshirennya-10-travnya.html
